Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Життя росіян мають значення»: де Росія, а де Америка

Протести та заворушення, що охопили США після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда, стали справжнім подарунком для кремлівської пропаганди
10 червня, 10:22

Усі наступні після трагедії дні російський телевізор просто упивається цією темою. Росіян намагаються переконати в тому, як це жахливо, коли поліцейських ставлять на коліна, а після цього починаються погроми й грабежі. У нас, у Росії, мовляв, такого немає й не може бути. У нас кристально чисті, непідкупні й гуманні поліція та Росгвардія з ОМОНом, СОБРом й іншими принадами, і їх треба берегти й плекати, а то у нас трапиться такий самий жах, як у Америці. Представник МЗС РФ Марія Захарова, яка тільки що отримала підвищення до рангу надзвичайного й повноважного посла, у відповідь на звинувачення в причетності Росії до нинішніх заворушень, що лунають у США (до речі, навряд чи обгрунтовані), заявила, що Москва «неодноразово вказувала Вашингтону на необхідність зайнятися насамперед власною внутрішньою політикою, перш ніж повчати всіх інших».

У Росії ж, значить, з внутрішньою політикою все гаразд і з поліцейськими структурами теж. От тільки в лічені дні після загибелі Джорджа Флойда в Росії сталася зовсім аналогічна трагедія, хіба що без расового або національного підгрунтя, оскільки росіяни стріляли в росіян. У Єкатеринбурзі доблесні росгвардійці застрелили у власній квартирі 27-річного Володимира Таушанкова, раніше не судимого й підозрюваного в крадіжці 4 рулонів шпалер вартістю 8000 рублів (трохи більш ніж 100 доларів), та ще й з загрозою ножем, що дозволило б крадіжку перекваліфікувати в розбій. Тим часом, на записах спроби затримання Таушанкова видно, що оперативники, які ломилися в його квартиру, були в цивільному, і нещасний цілком міг підозрювати, що ніякі це не поліцейські, а звичайні бандити. Сам Володимир стверджував, що шпалери не крав, а чесно сплатив за них, а працівники магазину пред’явили до нього безпідставні претензії. Таушанков був людиною цілком забезпеченою, працював «на віддалені», під час карантину особливо не постраждав і сплатити 8000 рублів за шпалери для нього не було проблемою. Зараз не можна встановити, який саме конфлікт виник у нього з продавцями магазину. Повний відеозапис з магазину досі не оприлюднено.

Але в будь-якому разі застосування сили героїчними росгвардійцями, які холоднокровно розстріляли хлопця практично впритул сім’ю пострілами в груди (потім вони стверджуватимуть, що стріляли лише по ногах й самі не розуміють, як так вийшло), що спричинило тяжкі наслідки, виглядає необгрунтованим і надмірним. Невже герої-собрівці, які, якщо судити з серіалів, хвацько розправляються голими руками з озброєними бандитами один проти півдюжини, не могли затримати без застосування вогнепальної зброї молодого чоловіка, озброєного лише перцевим балончиком і кухонним ножем! Так, Володимир бризнув з перцевого балончика в обличчя одному з оперативників, чим явно збільшив собі можливий майбутній тюремний термін через статтю про напад на поліцейського, але все одно розстрілювати його було неприпустимо. Адже разом з поліцейськими до квартири сина приїхали його батьки. Батька Володимир пустив до квартири, і той умовляв його здатися. І виламувати двері не було ніякої потреби. Мати поїхала додому за запасним комплектом ключів. Але поліцейські вирішили, що буде краще звернутися до послуг Росгвардіі, і СОБР довершив справу. При цьому і поліцейські, і собрівці з самого початку почали брехати про обставини трагедії. Від батька загиблого їм було добре відомо, що ніякої вогнепальної зброї в квартирі не було. Проте один з поліцейських начальників стверджував на слідстві, що у Таушанкова-молодшого була гвинтівка. «Не було ніякої гвинтівки, і рушниці не було. Він пішов до них з кухонним ножем і ножицями, якими шпалери різав. А його вбили» — заявив батько Володимира Анатолій.

Прес-служба Росгвардіі, що понад добу мовчала про те, що сталося, спочатку заявила, що в руках у загиблого був предмет схожий на автомат і ще стверджувала, що загиблий раніше був судимий за наркотики. Це все була брехня. Автомат для страйкболу (стріляє безпечними кульками), що належав Таушанкову,  так і залишився не розпакованим в коробці. Потім поліцейські фактично спростували росгвардійців, заявивши, що у загиблого були лише ніж і перцевий балончик. Ось як описала те, що сталося, його мати: «Чоловік почав відчиняти двері своїм ключем, і все сталося в одну секунду. Чоловік встиг увійти до квартири. Ніхто його туди не затягував. А я не встигла зайти, бо ці (поліцейські. — Б.С.) теж постаралися туди зайти, й син пшикнув з перцевого балончика. Одному з них потрапило у вухо і на край ока. Двері в ту ж мить зачинилися». Володимир явно був у неадекватному стані, але надії умовити його здатися залишалися. Однак поліцейські чекати не стали. Тепер же Слідчий комітет Росії порушив справу тільки проти самого вбитого за звинуваченням у нападі на поліцейських. І ніхто поки не збирається затримувати собрівця (або собрівців), який застрелив Таушанкова, і пред’являти йому звинувачення в перевищенні повноважень і вбивстві з необережності. Ніхто не збирається відстороняти від роботи поліцейських, чиї непрофесійні дії призвели до трагедії.

У російських соцмережах почалася кампанія з хештегом #RussianLivesMatter («Життя росіян мають значення»). Але масштабів кампанії з хештегом #BlackLivesMatter («Життя чорних мають значення»), що стартувала у Facebook 2013 року й швидко переросла в однойменний рух, який після вбивства Флойда вилився в масові акції протесту та насильства, російська кампанія далеко не досягла й навряд чи досягне. Поки масових протестних акцій на захист Володимира Таушанкова не спостерігається. І цьому є своє пояснення. На відміну від Америки, де демократії скоро виповниться 250 років, Росія якихось тривалих періодів демократії у своїй історії не знала. Самодержавство змінилося тоталітарним режимом, а той — жорстким авторитарним. Востаннє народна стихія протесту прорвалася більш як сто років тому, 1917 року. Відтоді переважна більшість народу навчилася підлаштовуватися під своїх деспотичних правителів і намагається обдурити владу або урвати від неї якісь подачки, а не боротися з нею. Тому, а не тільки через жорсткий поліцейський режим, у Росії досі немає масових протестних виступів.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати