Поки «зростає» громадянське суспільство...
Паралельно з судовим процесом над Юлією Тимошенко, мітингами на її підтримку, погромами у британських містах, до яких цього тижня була прикута суспільна увага й повідомлення про які заполонили значну частину інформаційного простору, життя триває і в інших сферах. Доволі жваве й не менш важливе. Незважаючи на відсутність державного фінансування, зусиллями ентузіастів українське мистецтво завойовує світ. Громадські організації докладають зусиль до формування громадянського суспільства та підтримують фестивальний рух, а видавництва готують до друку нові книжки. Про це — у традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?».
Ірина ГОРБАНЬ, арт-менеджер гурту «Даха Браха» і Центру сучасного мистецтва «Дах»:
— Одним із останніх великих досягнень Центру сучасного мистецтва «Дах» є виступ на фестивалі MIMOS у місті Периге (Франція) із шоу «DREAMS OF THE LOST ROADS». Ми вперше показали його в Європі, це доволі дорогий проект, але він мав шалений успіх. Франція тепер наполягає, щоб ми його показали по всій країні. Наступні гастролі театру в нас заплановані на вересень спочатку в Польщі, а потім у Норвегії. Маємо досить щільний графік, тому навіть не знаю, коли будемо виступати в Україні. Для нас важливі вистави за кордоном, оскільки потрібно бачити театральний рух загалом у світі. Небагато українських театрів успішні за кордоном, тому для нас велика честь — представляти Україну перед світовою громадськістю, нести свій «месидж», показати, що наша країна може бути відомою не лише через Чорнобиль чи спортивні досягнення, але й як країна, яка має певний культурний рівень. Щодо гурту «Даха Браха», то зараз ми маємо досить успішний проект із білоруським гуртом PortMone, із яким завтра вирушаємо до Польщі на чергові гастролі.
Цього року, на жаль, не буде ГОГОЛЬFESTу. Нам здавалося, що ця подія дуже важлива для України. До того ж цей фестиваль досить відомий у європейському культурному контексті, тому ніхто не очікував, що цього року може скластися така ситуація. Навіть якщо змінювати формат самого фестивалю, то все одно постає проблема із територією і фінансуванням. У нас досить невелика команда, тому ми не маємо можливості займатися фестивальним рухом постійно без потужної підтримки.
Оксана ЛОЙКО, голова ГО «Центр ефективної комунікації», м. Луцьк:
— Основним надбанням за останній час є реалізація благодійної акції «Серце до серця». Нам вдалося зібрати понад 130 тисяч гривень. Ці гроші підуть на придбання і встановлення інсулінових помп, які необхідні дітям, хворим на діабет. Наступним кроком є участь ГО «Центр ефективної комунікації» у проведенні фестивалю «Бандерштад» 13—14 серпня в Луцьку. Ми є співорганізаторами цього фестивалю. Це наймасштабніша акція літа, до якої ми готуємося й на яку витрачаємо всі свої сили. Зокрема, займаємося організацією ярмарку українських майстрів. Ми очікуємо, що під час фестивалю відбудуться майстер-класи для молоді з лозоплетіння, виготовлення ляльок-мотанок, розпису жіночих прикрас. Зрозуміло, що ми беремо участь у підготовці заходів до Дня Незалежності. Остаточної програми ще немає, але громадські організації Луцька зазвичай об’єднуються для проведення різноманітних флеш-мобів та інших акцій. Із 21 серпня розпочинаються святкові заходи з нагоди Дня Луцька, тому всі акції, які відбуваються в ці дні, приурочені й до Дня Незалеженості, і до Дня міста.
Проблеми ж, на мою думку, у всіх однакові — це пасивність молоді. Громадянське суспільство в Україні ще не виросло. Тому нерідко під час проведення якоїсь акції нам не вистачає волонтерів. Людей дуже важко переконати в тому, що безкоштовна праця теж потрібна. Є певні труднощі й зі спонсорською допомогою, але ми над цим працюємо.
Світлана ГОЛОВКО, головний редактор державного спеціалізованого видавництва «Либідь»:
— Вихід кожної книжки — це справді добра звістка. Загалом в Україні виходить дуже мало книжок, але зараз літо, пора жнив, тому можемо вважати, що це перші жнива від видавництва «Либідь». Незабаром вийдуть друком нові видання: фоліант Миколи Жулинського, який має назву «Українська література: творці і твори». Це своєрідна антологія, яка була створена на допомогу вчителям, учням і студентам. До книжки увійшли п’ятдесят літературних портретів письменників і їхні твори, переважно ті, які зараз вивчаються у школі. Автор на момент створення жартівливо називав цю книгу великою шпаргалкою. Уміщені у видання літературні портрети й художні твори формують портрет української літератури XIX — початку XX століття. Імена багатьох письменників раніше не згадувалися, або ж їхній творчості приділяли мало уваги. Це, зокрема, Богдан Лепкий, Микола Хвильовий, Василь Стус і багато інших.
Скоро також побачить світ книга, яка вже відома читачеві. Йдеться про нове видання «Річки Геракліта» Ліни Костенко. Перший варіант цієї збірки був подарунковим. Це був органічний видавничий проект, де поезія була ключем і стрижнем, але містилося також багато літературознавчих нарисів. Хочу подякувати нашим читачам, тому що тільки з їхньою допомогою була можливою нова версія книги. Ми видаємо демократичніший варіант «Річки Геракліта», який матиме новий формат. Це вже видозмінена книжка, мета видання якої — донести до читача поезію, тому корпус поезії є тут найголовнішим. Майже всі ілюстрації Сергія Якутовича ми теж зберегли, але вже у чорно-білій версії. Проте як видавничий продукт збірка буде не менш якісна, але доступна для всіх. Цю книгу ми підготували до Київської міжнародної книжкової виставки-ярмарку, яка пройде 16—18 серпня й буде приурочена до святкування 20-ї річниці Незалежності України. Варто зазначити, що триває акція від видавництва на придбання подарункового видання. Ми зменшили видавничу ціну зі ста двадцяти гривень до сімдесяти дев’яти. За такою ціною книгу можна буде придбати в Українському домі або ж у відділі реалізації видавництва «Либідь».
Досить тривалою є підготовка книжок за програмою «Українська книга». Напрацювань у нас багато, усі вони затверджені, але механізми надходжень коштів із бюджету ще не достатньо налагоджені, тому частково затримується видання цих книжок. Сподіваємося, найближчим часом усе налагодиться.
