Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Антидот проти агресивного сусіда

У конституції Казахстану закріпили непорушність незалежності держави
7 березня, 2017 - 09:48
ФОТО РЕЙТЕР

Депутати обох палат парламенту Казахстану на спільному засіданні ухвалили у другому й остаточному читанні законопроект «Про внесення змін і доповнень до Конституції Республіки Казахстан». Він був підготовлений спільною комісією парламенту.

Як зауважив голова комісії Нурлан Абдіров, законопроект передбачає 26 поправок до 19 статей конституції: «Вважаємо, що в рамках розгляду законопроекту в другому читанні важливо мати цілісне уявлення про сутність усієї конституційної реформи».

Великий блок поправок порушує питання перерозподілу владних повноважень президента, парламенту й уряду. «Ці поправки направлені на реалізацію Плану Нації єлбаси (глава нації — офіційний титул Назарбаєва. — Авт.) «100 конкретних кроків». Поза сумнівом, вивіреним кроком стало збереження компетенції президента з питань обороноздатності, зовнішньої політики, державного управління, захисту конституції та забезпечення ефективної роботи гілок державної влади та їх взаємодія. Закріплюється норма про те, що парламент здійснює законодавчу владу».

Зокрема, розширюється роль мажилісу — нижньої палати парламенту — при формуванні уряду, а також посилюються контрольні повноваження парламенту та палат за діяльністю кабінету міністрів.

Згідно з прийнятими поправками, затверджувати держпрограми, приймати рішення про єдину систему фінансування й оплату праці всіх державних службовців замість президента буде уряд країни. Від президента до прем’єр-міністра переходять повноваження щодо формування кабінету міністрів. Проте є важливе доповнення «за узгодженням із главою держави» —  за ним залишається виняткове право призначати міністрів оборони та закордонних справ. Не уточнюється, хто приймає остаточне рішення в разі розбіжностей у кадрових питаннях. За умовчанням передбачається, що останнє слово все-таки залишається за чинним президентом Назарбаєвим.

Крім того, прем’єр-міністр Казахстану звітуватиме про виконану роботу свого кабінету не лише перед главою держави, а й перед депутатами мажилісу. Проте без узгодження із президентом парламент не зможе відправити у відставку як уряд у цілому, так і окремих міністрів. Аналогічна ситуація і з ухваленням законів, де останнє слово, як і раніше, залишається за президентом країни.

За узгодженням із президентом уряд зможе розпускати представницькі органи на місцях (масліхати), але звільняти з посад акімів (губернаторів) областей і міст республіканського значення — Астани й Алмати — він не має права. Як і раніше, їхня доля залишається в руках президента країни.

Ще одна важлива поправка, пов’язана, мабуть, зі зміною міжнародного становища і виникненням нових загроз для країни. Поправки до статті 91 Конституції закріплюють непорушність незалежності держави, а також обов’язкову наявність висновку Конституційної Ради Республіки щодо змін і доповнень в Основний закон. У статті 91 Конституції прямо встановлюється, що разом з унітарністю, територіальною цілісністю республіки та формою правління ні в яких випадках, навіть шляхом перегляду Основного закону, не може бути змінена незалежність Казахстану.

Вочевидь, що події в Україні, а ще раніше в Грузії, а також постійні наміри російських політиків щодо територіальної цілісності Казахстану змусили прийняти такі поправки. Більш того, як повідомляють ЗМІ, це питання обговорювалося під час недавнього візиту президента Путіна до Казахстану. Звичайно, офіційна Москва на словах заперечує які-небудь спроби зміни кордону між країнами, але наявність договору Росії з Україною, що закріплює її територіальну цілісність, ніскільки не завадив окупації Криму та відторгненню його від нашої країни. Саме тому в Конституції Казахстану поквапилися закріпити непорушність її незалежності. Адже завжди можна знайти так званих ввічливих чоловічків, особливо в північних регіонах Казахстану, схильних заявити про історичні права Росії на ці території. Причому не лише на північну частину, а на всю країну. Не випадково ж Путін сказав, що до 1991 року Казахстан ніколи не був незалежною країною. Приціл на майбутнє — очевидний.

Казахстан був не просто президентською республікою, а суперпрезидентською. Практично нічого, навіть дрібні питання, не вирішувалися без остаточного затвердження єлбаси. Схоже, що неминучий транзит влади, який наближається, змусив Назарбаєва шукати легальні способи підготовки до цього процесу.

Головною залишається усе та ж проблема. Не зважаючи на формальну передачу повноважень парламенту й уряду, остаточне рішення залишається за президентом. Лукаве доповнення «за узгодженням із главою держави» нівелює усі так звані розширення повноважень парламенту й уряду. Скільки не передавай повноважень — узгодження не уникнути. Звідси випливає, що всі зміни та доповнення на даному етапі залишаються фікцією.

Проте слід врахувати можливу кардинальну зміну в розподілі влади у разі, коли президентом стане інша людина. Тут на перший план виходять три найважливіші обставини.

По-перше. М’який без можливих потрясінь транзит влади. Еліти повинні домовитися, а законодавча основа вже передбачена.

По-друге. З першого повинна витікати та зберігатися стабільність у державі. І для цього дуже потрібними будуть  щойно прийняті поправки до Конституції.

По-третє. Великому й агресивному сусідові наочно показується, що зроблено все для того, щоб у нього не було жодних шансів погріти руки на можливих змінах у Казахстані.

Наскільки Назарбаєв, що так довго править країною, передбачив усі варіанти розвитку подій, дізнаємося лише у майбутньому.   

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: