Перший танцювальний по-грузинськи

Національний балет Грузії заснував Іліко Сухішвілі та Ніно Рамішвілі 1945 року, й називався він спочатку Державний ансамбль танцю Грузії. Ніно Рамішвілі почала танцювати з 14 років, захоплюючись як класичним балетом, так і традиційними народними танцями. Іліко, її чоловік, якого вона зустріла під час роботи в Тбіліському театрі опери та балету наприкінці 20-х рр., був людиною, яка передбачала майбутнє. Йому хотілося показати всьому іншому Радянському Союзу, наскільки унікальною й багатою є культурна спадщина маленької Грузії. Ніно Рамішвілі та Іліко Сухішвілі стали нерозлучними партнерами на сцені й у житті. Їхнє спільне життя було сповнене творчим натхненням, яке цілком реалізовувалося на сцені.

Історія ансамблю танцю Грузії оповита й легендами, й байками... Одного разу Сухішвілі виконав усі свої танці в кабінеті ЦК партії, а для того, щоб дістати право на створення ансамблю, видав власні твори за народні, а на пропозицію Сталіна: «Проси, чого хочеш», — хореограф відповів: «Вашу фотографію з автографом». А ще розповідають, що Ніно Рамішвілі часто танцювала чоловічі танці, перевдягаючись і гримуючись так, що її ніхто не впізнавав.

Тепер всесвітньо відомим ансамблем, що отримав статус «національного балету Грузії», керує вже третє покоління династії Сухішвілі-Рамішвілі — народний артист Грузії Тенгіз Сухішвілі, а працює над програмами вся сім’я — і дружина, і обидва внуки. Ансамблю, що складається з 70 акторів і власного оркестру, аплодували глядачі 88 країн світу! Колектив має майже шістдесятирічну історію й за цей час встиг не лише отримати звання найкращого шоу на Бродвеї (1990 р.), а й стати, по суті, неофіційним послом своєї країни — настільки широкою є його популярність. Національний балет Грузії став єдиним ансамблем народного танцю, якому надали право виступити на знаменитій сцені Ла Скала в Мілані. Концерт викликав фурор: завіса театру підіймалася 14 разів, встановивши своєрідний рекорд і побивши рекорд Енріке Карузо — при ньому завіса підіймалася одинадцять разів.

Грузинський ансамбль зміг пережити моду, не перетворившись при цьому ні на «танцювальний сувенір», ні на історичний релікт. Їхній концерт — це десятки маленьких спектаклів, які об’єднує невгамовна енергія кавказьких танців і яскравість їх виконання. Різка різниця між чоловічим і жіночим характерами — специфіка грузинського танцю. Воїни й добувачі, забіяки, хвальки й задираки відчайдушно змагаються в силі й спритності. Тоді як царівни-небожительки пливуть по сцені, наче по хмарі. Джигіти — вороги й суперники. Чарівні дами, навпаки, живуть у злагоді й мирі. І саме тому є вершительками доль. Хустка, кинута переможцю, може припинити кривавий двобій. Так було давно, й танці, які Сухішвілі й Рамішвілі підгледіли у кавказьких народів, уже стали класикою. Із часу свого дебюту грузинські танцюристи вражають публіку всього світу своєю дивною хореографією, вихровими обертаннями, запаморочливими стрибками, що наповнює сцену динамічною енергією. Союз бравади та граціозності робить програму абсолютно незабутньою й не схожою на інші. А костюми, створені знаменитим Сімоном Вірсаладзе, перетворюють дійство на вишукану феєрію. Це саме той випадок, коли замість того, щоб 100 разів почути, — краще один раз побачити. Отже, 8 і 9 квітня на сцені Палацу «Україна» відбудуться гастролі Національного балету Грузії Сухішвілі в рамках Року Грузії в Україні, на честь 60-річчя ансамблю та за сприяння дружини Президента України пані Катерини Ющенко иа дружини Президента Грузії пані Сандри Рулофс.