Родинне коло на перетині творчих досвідів

Експозицію представили  дзеркальній залі Львівської національної опери.

«Родина Отковичів – об’єднана національною посвятою і вольовою дією конфігурація мистецьких індивідуальностей, репрезентантів культуротворчого процесу в сучасній Україні, – зазначив на відкритті виставки проректор Львівської академії мистецтв, історик мистецтва Роман Яців. – Вмотивованість духовими смислами визначила коло ідей, якими живе кожен художник у своїй скерованості зусиль. При моноліті базових ціннісних установок продовжують розвиватися локальні діяльнісні відгалуження в родинному древі творчих досвідів».

Мирослав Откович – автор з широким діапазоном мистецьких компетентностей. Фах реставратора, дослідника та реконструктора культурних артефактів минулого наситив його мислення синкретичною методологією, яка в оригінальний спосіб трансформувалася в площину авторських малярських практик. Ще у 1980-х роках здобувши визнання в галузі акварелі, художник закріплював власну манеру письма, корегуючи її на кожному щаблі пізнання високих мистецьких традицій різних історичних періодів. На цей раз мистець запропонував сконструйовану у поліптиху тему «Карпатських апокрифів», як семантичної збірності ритуально-звичаєвих елементів гуцульського Сакруму, як відлуння величавої етнокультурної міфології. Атрибутивний ряд предметів народного побуту виструнчується в наскрізні візуально-метафоричні «тексти», викликаючи гострі естетичні реакції.

Тарас Откович, виходячи з дещо іншої живописної стратегії, конструює відповідну символічну реальність, прокладаючи власний шлях до генезису архетипу Праматері. В його авторському моделюванні простору зіставляються не лише різні предметні форми, а й відмінні контексти, в яких культурні символи (зокрема скіфські «баби») розчиняються в абстрагованому космосі авторської екзистенції.

Наталія Откович володіє виразно суб’єктивованим асоціативним мисленням. Її внутрішній світ сповнений ліричних реакцій на природу. Насиченими флористичними формами вона структурує абстрагований простір, досягаючи цілісних імпровізованих метафоричних композицій. З ними сусідить оригінальний тематичний цикл «Птахорибізм», побудований на класичній ідеї метаморфоз. Молода авторка знайшла спосіб формально-стильової модифікації відповідної теми, розвиваючи її в різних композиційних та техніко-виражальних версіях.

Зоряна Лильо-Откович, натомість, оперує ще іншою концепцією форми, розвиваючи індивідуалізовану мову семантики з комбінацією універсальних знакових систем та цитат-символів з контексту сучасності.

«Інспірована темою Родового дерева багатоелементна структура «Коло» є спробою означити певну модель Всесвіту через суб’єктивовані конструкти «родинної пам’яті», вужче і ширше коло ціннісного імперативу Отковичів, – зазначив Роман Яців. – В такій масштабній конфігурації творчих досвідів та метафізичних відлунь і постає цілісний концепт Родинного кола Отковичів, сукупно з видатним істориком мистецтва, музейником, суспільно-культурним діячем, однією зі знакових постатей українського національного відродження зламу XX-XXI століть – світлої пам’яті Василем Отковичем».

Із відкриттям виставки «У колі муз» митців привітав генеральний директор – художній керівник Львівської опери Василь Вовкун.

Зустріч з Отковичами була вибудована у форматі музичного салону – у виконанні камерного оркестру Львівської опери (концертмейстер – Андрій Чайковський, диригент – Ірина Стасишин) та солістів  звучали, зокрема, твори Вольфганга Амадея Моцарта, «Аве Марія» Франца Шуберта та «Мелодія» Мирослава Скорика.

Привітати родину Отковичів із виставкою прийшло багато людей, серед яких, зокрема, академік, народний художник України, Шевченківський лауреат скляних справ майстер Андрій Бокотей  та донедавна генеральний директор Львівської національної опери Тадей Едер.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів

Фото Андрія КУБ'ЯКА