Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

#Євробачення-2017: яким воно увійде в історію

Переможцем став португальський співак зі зворушливою джазовою баладою, а іноземні журналісти називають рівень проведення конкурсу Україною «грандіозним»
15 травня, 2017 - 19:28
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«МУЗИКА — НЕ ФЕЄРВЕРК, МУЗИКА — ЦЕ ПОЧУТТЯ»

У ніч на 14 травня стало відомо, що «кришталевий мікрофон» — головна нагорода конкурсу і «ключі» від Євробачення поїдуть у Португалію. Учасник від цієї країни, 27-річний Сальвадор Собрал, переміг із джазовою інтимною баладою Amar Pelos Dois («Любов за двох») португальською мовою, яку написала сестра Сальвадора — Луїза Собрал. Він — «неформатний» переможець для гламурного конкурсу поп-музики. В ньому немає пафосу, він виступав без танцюристів, світлодіодів, софітів та іншої техніки, на додатковій сцені, розташованій у центрі залу, посеред публіки. Євробачення знову, як і минулого року в Стокгольмі, віддало перевагу не яскравому перфомансу, а пісні та її виконанню. «Музика — не феєрверк, музика — це почуття», — сказав Сальвадор на прес-конференції з «кришталевим мікрофоном» в руках. Наскільки разюче такий підхід контрастує зі стилістикою веселуна італійця Франческо Габбані — до останньої хвилини фаворита букмекерів та більшості журналістів, акредитованих на конкурсі; «солодкістю» пісні болгарина Kрістіана Костова, який заради «лайків» обіцяв розбити нагороду в центрі Москви, та більшості інших конкурсантів.

У розмові з «Днем» один із португальських журналістів зазначив: «Прекрасно, що в Києві переміг саме Сальвадор Собрал. У нього красива моральна історія та сильний дух. Це настільки гармонізує й відповідає Україні, що в цьому є якась містика. Радий, що переміг не лоск і перформанс, а зворушливість». До слова, цьогорічний переможець має неабиякі проблеми зі здоров’ям, про що широкій публіці стало відомо за кілька тижнів до Євробачення. Сальвадор має вроджену ваду серця, але максимально уникав запитань про це на прес-конференціях, аби уникнути будь-яких спекуляцій цією темою. До 7 травня, церемонії відкриття Євробачення, замість нього репетирувала сестра в чорному чоловічому костюмі.

ДЖУЛІ ТА МІШЕЛЬ ІЗ АНГЛІЇ, ЯКІ ПРИСТРАСТНО ВБОЛІВАЛИ ЗА ІТАЛІЮ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Прикрим є 24-те — третє місце з кінця — українського гурту O’Torvald. Одні іронічно відзначали «далекоглядність української команди, відповідальної за національний відбір виконавця на Євробачення»: мовляв, вони зробили все, аби Україна точно двічі поспіль не приймала Євробачення. Інші — зауважували, що O’Torvald — «музичний вибір українського народу, на відміну від «Ґринджол», яких 2005 року просунули з політичних мотивів». Справді, в національному відборі пісня O’Torvald беззастережно стала лідером симпатій — і журі, і українських телеглядачів. Тож цю поразку треба приймати гідно.

ПОВЧАЛЬНИЙ ДОСВІД

Закордонні ЗМІ часто згадують заборону України росіянці Юлії Самойловій брати участь у конкурсі, адже це перший подібний прецедент. Але в контексті не оскарження (заборона відповідає українському та міжнародному законодавству), а констатації того, що Євробачення стає «жертвою складної геополітизації». Зрештою, як відзначила більшість оглядачів, без участі Росії це Євробачення стало тільки кращим. За словами російської журналістки «Радіо Свобода» Олени Риковцевої, «про фінал Євробачення в Росії не розповів жоден із головних каналів. Такий бойкот. І це прекрасно. Це в тисячу разів краще, ніж якби Росія разом з Євробаченням була б на наших телеекранах, вони неодмінно знайшли би привід влаштувати істерику... Євробачення без Росії — це дуже повчальний для неї досвід, що як легко без неї обійшлися, всупереч її улюбленій концепції, що куди ви без нас подінетесь», — зауважила вона.

На жаль, у фіналі конкурсу в Києві не обійшлося і без непристойного епізоду. Під час виступу переможниці Євробачення минулого року Джамали, котра «привезла» конкурс до Києва, український пранкер Віталій Седюк з прапором Австралії на плечах вискочив на сцену і встиг оголитись на сцені. Одна з волонтерок Євробачення Шарлотта Хмельницька розповіла, що стягнула зі сцени провокатора не охорона, яка впала у «ступор», а звичайний волонтер. «До речі, на вході теж «перевірка» залишає бажати кращого. Знаю випадки, коли поліція пропускала з шокером чи газовим балончиком, тому фінал міг закінчитися ще більшим скандалом. А так Джамала залишилася цілою. Шкода, що підставили Австралію. Залишається відкритим питання: чому не зреагували оператори та режисери? Євробачення — зручна арена для маніпуляцій», — наголосила вона. Седюка одразу затримали правоохоронці, суд має обрати для нього запобіжний захід — йому загрожує штраф або до п’яти років позбавлення волі.

ІНВЕСТИЦІЯ В МАЙБУТНЄ

Але зрештою іноземні ЗМІ у своїх оглядах фінальної ночі згадали казус побічно, здебільшого — лише одним рядком. Набагато більше писали про яскраву перемогу португальця, особливості номерів інших конкурсантів, і чому прогнози букмекерів таки не справдилися. Без уваги медіа інших країн не залишився й той факт, що одночасно з Євробаченням у Києві в Авдіївці стався обстріл житлових будинків. Зокрема, про це написали Deutsche Welle, The Guardian, The Independent та інші. Але в цілому лейтмотивом більшості вражень можна назвати фразу британського журналіста The Guardian Яна Фергюсона: «Музика була набагато кращою, ніж за останні п’ять років: у ній стало менше глянцю та примітиву. Незважаючи на «перелом континенту», надія на цей пісенний конкурс залишається. Це перше Євробачення за останні п’ять років, яке я насправді радий, що подивився».

«Надзвичайна архітектура, якої не сподівався побачити. Європейське місто і прогресивні громадяни, радий для себе відкрити Київ», — поділився враженнями з «Днем» журналіст із польської делегації. А грецький медійник наголошує: «Саме Євробачення, як на мене, проходить грандіозно, адже сцена, звук, організація, фан-зони — все на високому рівні». «Всі іноземні журналісти, з якими я спілкувалася, приємно вражені українським Євробаченням та Києвом», — розказала «Дню» ведуча «Українського радіо» Галина Бабій. — Цікаво порівнювати досвід Євробачення 2005 року, яке я теж висвітлювала, і 2017-го. Рівень неймовірно виріс. Ми підійшли до проведення конкурсу по-дорослому, це відчувається і всередині, це підтверджують і колеги з інших країн. Наше Євробачення не поступається попереднім».

Враження журналістів, котрі побували в Києві під час конкурсу, теж виявились дуже приємними. «Столиця України чудова. Розкішна архітектура, щедро оздоблені, величні храми, прекрасні площі, і в самому центрі — просторий бульвар, прекрасніший за Єлисейські поля. Це прекрасна країна з добрими і сильними людьми», — пише оглядач The Huffington Post. Також конкурс у Києві називають «найбезпечнішим Євробаченням в історії» і доказом того, що «Україна — вільна від радянської імперії».

Такі відгуки варті того, щоб у нас відбулося Євробачення. Тривалий час точилися дискусії про доцільність великих витрат (організація конкурсу коштувала 30 мільйонів євро. — Ред.), але у світлі вищезазначеного розумієш, що доцільно оцінювати цю суму як інвестицію. Інвестицію в імідж і повагу до себе як нації. Це імпульс до поширення нашого шоу-бізнесу по світу, а також створення потужного інформаційного поля, яке якщо не ламає стереотипів, то принаймні розхитує загальні уявлення решти світу про Україну.

Анастасія РУДЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: