Як «Брекзіт» змінить Євросоюз: 5 аспектів

Вихід із Європейського Союзу, який буде запущений прем'єр-міністром Терезою Мей 29 березня, змінить не тільки Велику Британію, але і Євросоюз. Кореспондент Reuters у Брюсселі розповідає, про що йдеться.

Бюджет ЄС: Куди поділися гроші?

Бюджет ЄС становить лише 2 відсотки від державних витрат блоку. При цьому на Сході грошові перекази з Брюсселя роблять набагато більший внесок - близько 8 відсотків польського бюджету і майже п'ята частина болгарського.

Без Великої Британії у Брюсселя буде приблизно на одну шосту менше ресурсів для країн, які є перш за все одержувачами, що створить привід для боротьби між Сходом і Заходом за план витрат на сім років після 2021 року.

У короткостроковій перспективі також чекає битва з Великою Британією за те, скільки вона повинна Брюсселю на момент відходу.

Лондон може вирішити продовжити платити за доступ до деяких ключових бюджетів ЄС, таким як бюджет на дослідження. Але великі витрати, такі як субсидії фермерам, можуть бути піддані радикальному перегляду.

Баланс сил: Друзі, залишені в біді

Велика Британія використовувала свою 12-відсоткову частку голосів у ЄС для обмеження витрат Брюсселя і активного просування вільної торгівлі. Її відхід турбує північних союзників, зокрема скандинавів і голландців.

Небагаті країни Східної Європи, за чиє членство виступала Велика Британія, стурбовані тим, що Німеччина і Франція можуть вимагати збільшення мінімальної заробітної плати для їхніх країн.

Охочі приєднатися до ЄС, особливо на Балканах, також втрачають союзника проти багатих західних країн, які побоюються подальшого розширення ЄС.

19 країн єврозони збільшать перевагу своєї фракції. Зараз вони можуть мати перевагу голосів над країнами поза єврозоною, але вона невелика.

Блоку країн поза єврозоною, очолюваному Польщею і Швецією, знадобиться серйозна незгода між країнами євро для запобігання контролю країн єврозони над політикою ЄС.

Франція стає єдиним членом ЄС з ядерною зброєю і правом вето в Раді Безпеки і втрачає наполегливого противника своїх устремлінь до ширшої співпраці ЄС в оборонній сфері з країнами за межами очолюваного США альянсу НАТО; оборона вже повернулася до порядку денного в Брюсселі.

Німеччина, яка має змішані почуття щодо сприйняття її як домінуючої сили в Європі внаслідок економічної могутності Берліна і того, що країна буде домом для майже однієї п'ятої громадян ЄС після «Брекзіт», турбується про те, як зберегти рівновагу, особливо зі своїм основним економічним конкурентом і співзасновником ЄС Францією.

ЄС у світі: Ослаблена сила

ЄС втрачає важливого переговорника зі Сполученими Штатами і англомовним світом в цілому. Велика Британія - це історична дипломатична і військова сила, і її вплив і розуміння таких сил, як Китай і Росія, або Близький Схід, було корисно ЄС. В Африці, джерелі зростаючого занепокоєння щодо міграції, британський бюджет і вплив грали ключову роль.

Жорстка позиція Лондона стосовно Москви завоювала Великій Британії друзів серед таких країн, як Нідерланди і країни Балтії, які побоюються, що більш м'який підхід з боку Франції, Італії та, можливо, Німеччині підірве консенсус щодо тиску на Росію за допомогою санкцій за її дії в Україні та щодо зниження залежності від російського газу.

Політична культура: Хай живе «Брекзіт»?

Попри те, що британці недостатньо представлені в колективах інститутів ЄС, за 44 роки свого членства британські політики закріпили свою ключову роль на керівних посадах, а також у парламенті ЄС. Ця позиція зникне, коли британські громадяни будуть позбавлені права роботи в ЄС.

Багато урядів, особливо невеликих держав, цінують те, що вони вважають британським підходом до управління, який характеризується більшою прагматичністю і невтручанням, ніж централізована, дирижистська традиція, що лежить в основі французького підходу до управління Союзом.

Велика Британія залишить спадщину, яка, швидше за все, збережеться: англійська мова як робоча мова Брюсселя, попри деякі сподівання Парижа на відновлення популярності французької мови.

Гра на виживання: Порушення табу на поділ

Лідери ЄС говорять про нову єдність серед решти 27 членів з моменту голосування за вихід з Євросоюзу. Опитування свідчать про те, що народна підтримка ЄС в цілому збільшилась. Але єдність піддасться значному тиску під час переговорів, враховуючи різні пріоритети європейських урядів.

Безпрецедентне використання статті 50 Лісабонського договору порушує табу і означає, що мантра про «неподільний Союз» тепер звучить непереконливо. Брюсселю доведеться боротися з великою кількістю загроз виходу, які вплинуть на ухвалення рішень в усіх напрямах на довгі роки.

Джерело: openworld.global