Демагогія чи політика
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко нарешті озвучив план «Б» - альтернативу на випадок провалу «формули Штайнмаєра». Зробив він це в Люксембурзі після засідання комітету із закордонних справ Європарламенту. У викладі міністра ситуація зводиться до наступного: «Ця «формула Штайнмаєра» була придумана й узгоджена не цим урядом, ми просто, на відміну від попереднього уряду, виконуємо те, на що Україна вже погодилася. Це болючий компроміс, ми знаємо і чуємо кожне слово, сказане проти цього, але водночас ми все ж сподіваємося, що можна піти цим шляхом, не заходячи так далеко, щоб не зашкодити нашому суверенітету, територіальній цілісності більше, ніж вже зараз є». При цьому Пристайко альтернативою «шляху до миру» через формулу «Штайнмаєра» називає «повну мобілізацію». А під останньою він розуміє щось апокаліптичне: «Якщо для народу це прийнятна ціна, ми це робимо. Якщо ні, ми повинні знати, наприклад, я говорив уже, звертався до наших депутатів, якщо вони серйозно до цього ставляться, тоді ми забираємо третину нашого бюджету, з пенсій, зарплат, медичного страхування, переводимо це в мобілізацію нашої армії і намагаємося захистити себе без мирного процесу. Всі ці опції перед українським народом, але уряд має обов'язок вибрати і запропонувати кращі з цих рішень».
Вибачте за різкість, але все це більше нагадує дешеву демагогію, покликану заспокоїти протестувальників проти капітуляції в центрі Києва та інших українських міст, а не серйозні політичні міркування. Почнемо з того, що ніяких юридично значимих зобов'язань, пов'язаних із реалізацією «формули Штайнмаєра», уряд Петра Порошенка на себе не брав. Цієї сумнівної честі зараз збирається удостоїтися уряд Володимира Зеленського. При цьому він повинен чудово розуміти, що в разі втілення «формули Штайнмаєра» в життя за російським сценарієм (а на інший сценарій Путін просто не погодиться) жодних шансів зберегти політичний суверенітет і територіальну цілісність України в принципі не залишиться. Адже тоді, не треба забувати про це, нинішні «ДНР» і «ЛНР» з усіма своїми незаконними збройними формуваннями та російськими військовими радниками, інструкторами та фахівцями мирно увійдуть до складу України. А їхні керівники, які ще вчора воювали з українською армією, стануть шанованими депутатами Верховної Ради і, користуючись особливим статусом сепаратистських республік, зможуть надійно блокувати всі кроки України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Жодної української влади у вигляді чиновників і поліції на території «окремих районів Донецької та Луганської областей» так і не з'явиться. Всім заправлятимуть Росія і сепаратисти. Вибори ж в ОРДЛО перетворяться на трагікомедію, підсумки якої, однак, ОБСЄ та Україна «заради збереження миру», згнітивши серце, визнають. А далі - більше. За підтримки Росії «особливого статусу» для себе можуть зажадати й інші українські території, наприклад, Одеська область або Закарпаття. І що тоді робити Києву? Проводити АТО в Одесі або Ужгороді?
І для того, щоб переконати депутатів Ради і народ України в необхідності «м'якої капітуляції», міністру закордонних справ доводиться вдаватися до відвертої демагогії. Та хто йому повірить? Як альтернативу втіленню в життя «формули Штайнмаєра» Пристайко фактично називає повномасштабну війну України з Росією. Адже одну третину бюджету витрачають на оборону лише в умовах воєнного часу, коли доводиться утримувати повністю відмобілізовані збройні сили. Але, даруйте, щойно представники уряду бадьоро відрапортували, що в державний бюджет на наступний рік закладені рекордні військові витрати, хоча, звичайно, далеко не дотягують до третини від усього бюджету. Значить, попри «формулу Штайнмаєра» у Києві в миролюбність Путіна не дуже й бо вірять. Але чи вірять Зеленський і Пристайко у те, що на Донбасі дійсно може виникнути повномасштабна війна?
Уявімо собі розвиток подій за найгіршим сценарієм. «Формула Штайнмаєра» так і не втілилась у відповідні українські закони. Зустріч у «нормандському форматі» не відбулася і відкладена на невизначений термін. Чи буде це означати швидкий початок нової війни на Донбасі? Україна велику війну з метою повернення Донбасу точно не почне. Про це неодноразово говорили і сам президент Зеленський, і інші члени його команди. Та й елементарний здоровий глузд підказує, що з українського боку вести наступальну війну проти Росії, з огляду на непорівнюваний військовий потенціал двох країн, було б чистим безумством і самогубством. Отже, говорячи про «повну мобілізацію», Пристайко мав на увазі можливість того, що велику війну почне Росія. Але чи реальний такий сценарій? Для великої війни нинішніх двох армійських корпусів «ДНР» і «ЛНР» з вкрапленнями в них російськими частинами та підрозділами явно не вистачить. Доведеться використовувати десятки, якщо навіть не сотні тисяч солдатів регулярної російської армії, тисячі одиниць бойової техніки. Така концентрація сил і їхнє подальше вторгнення в Україну ніяк не пройде непоміченим із боку Євросоюзу і США. А їхню реакцію Путін все одно прорахувати не зможе. Мінімальною реакцією може стати військова допомога Україні і руйнівні санкції проти Росії, а максимальною - спрямування в Україну військ НАТО. Тим більше що навіть у разі масштабного вторгнення російських військ, беручи до уваги їхню не надто високу боєздатність, швидко зламати український опір навряд чи вдасться.
Для розгрому України може знадобитися близько місяця, а такого великого терміну США і ЄС Росії явно не нададуть. Тому сценарій великої війни Росії й України хороший для романів і фільмів у жанрі альтернативної історії, але не може бути втілений у життя в нинішній геополітичній реальності. Набагато більш імовірний інший сценарій - продовження нинішньої уповільненої війни уздовж лінії розмежування на Донбасі з майже щоденними перестрілками і жертвами з обох боків. Так, це важко і трагічно, але катастрофою не є і «повної мобілізації» не вимагає. За незалежність України доводиться платити дорогу ціну, і країна вже заплатила за неї життями більш ніж чотирьох тисяч своїх бійців. Але, щоб зменшити цю ціну, треба не капітулювати, а дозволити українським військовослужбовцям на фронті адекватно відповідати вогнем на вогонь противника. Капітуляція ж у форматі «формули Штайнмаєра» може взагалі залишити Україну без боєздатної армії.
