Розмова про погану мову
Навіщо вчити українську, якщо є загальна для всіх нас матірна? Нею користуються люди розумової та фізичної праці, українці і болгари, росіяни і євреї, навіть на відкритих засіданнях уряду, якщо щось іде не так, звучать зрозумілі всім слова. Звісно, це іронічна передмова до проблеми засмічення лінгвістичного простору. Але не будемо займатися осудом повсюдного явища, що охопило все - від дитсадків до будинків престарілих. Чому такі популярні матюки? Ось у чому запитання.
Особливо брудне лихослів'я з'явилося з давніх часів, але охопило широкі маси порівняно недавно, після перемоги «великого жовтня». Гегемон, що піднявся з низів, приніс у масову культуру вкорінені звички. Так кажуть дослідники змін у мові народів колишнього СРСР. До речі, у нас в селах, де збереглася локальна культура спілкування, матюків не існувало до 70-х років минулого століття. Знаю це з особистих спостережень. Були місця, де «хай йому грець», «йди до біса», «йолоп» і «бовдур» були найміцнішими виразами. Російські матюки, генітальні по своїй суті, дуже відрізнявся від української сварки, не настільки збоченої і злобної, як і багато західної. Поляк у серцях вигукне «kurva mamo», британець - «bloody» тощо. Українець, який криє іноземним «триповерховим» наш національний простір, хоче він того чи ні, демонструє приналежність до іншої культури. Адже лайки вимовляються щиро, без ретельного підбору слів.
У радянській Україні матюки були поширені в побуті, на виробничих підприємствах, в армії, в'язницях як мова закритих спільнот і андеграунду. Існувала стаття за лихослів'я в публічних місцях - 15 діб арешту. Стільки ж давали за відправлення природних потреб на людях. Це був серйозний стримуючий фактор. У радянських установах могли лаятися тільки дуже великі начальники в особливих ситуаціях.
Після розвалу СРСР інерція побоювання за матірні зловживання утримувала народ від ненормативних висловлювань. Але потім світова тенденція спрощення спілкування, поблажливість до хуліганства як найменшого зла злочинності, падіння освітнього рівня тощо вивели матюки з підворіть і кухонь на широкі соціальні простори. Вони перестали бути привілеєм низів і збагатили лексикон «культурної інтелігенції». Освічені люди, особливо ті, які пишуть, стали використовувати матюки під приводом відтворення реальностей життя, посилення емоційних зарядів текстів та лінгвістичної еманації. Матюк символізував кінець традиційної культури покоління «Х» і пошуки нової естетики поколінням «Y». Ось чому молодь без страху і докору лихословить у межгендерних відносинах, на тусовках, у будь-яких неформальних середовищах. З одного боку, це протест проти офіціозу, пуританської «культури предків». З іншого - форма соціальної мімікрії і захисту від люмпенізованих і більш агресивних верств суспільства. Матюк означає щось схоже на фразу кіплінгівського Мауглі: «Ми з тобою однієї крові», мовляв, усі ми з зубами.
Мій знайомий, власник невеликої будівельної фірми, за натурою не сквернослов. Але, збираючи бригади на планерки, тільки іноді вставляє в мову літературні слова. «Вони не розуміють інакше», - так він пояснив мені цю метаморфозу. Якби сам не наймав будівельників, міг би не погодитися, але перевірив на власному досвіді. Без матірного акценту віддані розпорядження не здаються людям важливими. Але, звичайно ж, привчивши найманий персонал реагувати тільки на матюки, власник компанії, зрештою, не змусить їх сприймати професійні терміни. Матюк веде до деградації семантики. Різні поняття, наприклад, прекрасний, величезний, несподіваний, чудовий, неперевершений, страшний, цікавий тощо матюк характеризує одним словом. Дуже зручно для іммігрантів і тих, хто не хоче вчитися.
Занурення в сфери нецензурщини - звичайно ж, непросте явище. За ним стоїть збій моральних орієнтирів, підвищений градус агресії, викликаний соціальними і військовими причинами. У неприродних, небезпечних для життя умовах, людині не до чистоти мовних зворотів. Однак товариство зобов'язане зберігати певні стандарти культури в нормальному середовищі. Одна справа матюкатися біля гаубиці, що стріляє, й інша - вписувати нецензурні вирази в пости соціальних мереж, діалоги літературних та екранних героїв. Маса іноземних фільмів потрапляє до українського глядача через російські сайти, де англійська лайка «адаптована» для російського глядача, простіше кажучи, замінена генітальними виразами. Не просто так. Такий «дубляж» - спосіб викривлення західної культури. Американці і європейці спілкуються один з одним так само, як і ми, - вважає громадянин, який говорить матюками.
Для очищення від лінгвістичної бруду публічних сфер варто слідувати досвіду боротьби з курінням. Чверть століття тому у нас і за кордоном у ресторанах і кафе люди обурювалися забороною куріння. Але тих, хто прагнув дихати чистим повітрям, виявилося більше. Вони змусили тих, хто псує атмосферу, усамітнюватися заради загального комфорту. У боротьбі з поганими звичками головне не моралі і настанови. Важливо мати перевагу в здорових людях і здорових поглядах.
