Публіка виявляє ненаситну цікавість до всього, за винятком того, що дійсно варто знати.
Оскар Уайльд, видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст

Взаємини Україна-Польща: не негативом єдиним

8 листопада, 2017 - 18:41

Останні заяви Президента Польщі Анджея Дуди, міністра закордонних справ РП Вітольда Ващиковського вкотре змушують замислитись над їхнім впливом на сьогодення українсько-польських взаємин. Для того, щоб оцінити природу походження проголошених речей варто нагадати собі, коли у Польщі найближчі парламентські вибори. Менше, ніж за два роки! В 2019-му. Боротьба за голоси входить в активну фазу. Розіграш української карти вигідний деким політичним силам і може принести їм додаткові дивіденди. «Накручування» українського питання частиною внутрішніх сил Польщі плюс невтомна праця російської агентури робить свою справу. Додаються ще й намагання деяких високопосадовців завдяки скандальним заяви підігріти суспільство і в такий спосіб втриматись на посаді.

Так, це неприємно, що часто немає розуміння шкідливості таких заяв і їхнього сприяння самовдоволенню російської сторони. Москва спить і бачить як би погрішити наші стосунки з сусідами. Але … це не критично!

Не варто аж надто загострювати песимістичні настрої і реакції з приводу останніх заяв польських очільників. Дружби з сусідами ніхто не відміняв. Тим паче і дружити є з ким. На початку жовтня у Бухаресті відбувалась 63 Сесія Парламентської Асамблея НАТО. Не заперечую, у нас немало ворогів. Але і багато прихильників. Процитую лише заяву на Сесії депутата Європарламенту від Польщі Анни Фотиги: «Сьогодні Україна захищає нас усіх. І ми повинні винести уроки з цієї ситуації. Це також наш шанс реформувати систему безпеки».

А звідси – детальніше. Безпека – на сьогодні те, що має бути головним в об’єднанні  наших зусиль із поляками. Почнемо з енергетичної. Тут на порядку денному кілька завдань: питання щодо введення мораторію на будівництво будь-яких трубопроводних проектів за участі російських компаній поки Москва порушує міжнародні зобов’язання. Енергоміст від Хмельницької АЕС до Жешува. Завершення будівництва нафтопроводу Броди-Плоцьк. Блокування будівництва Північного Потоку-2.

Інша і вкрай важлива річ – загальна безпека. Російська агресія спонукає нас до пошуку стратегічних рішень. Тут, здається, вже назріло питання укладення військово-політичної угоди між Україною та Польщею щодо взаємної військової підтримки. В разі нападу на одну із країн він вважатиметься агресією щодо кожної з країн учасниць договору.

І ще…. Не варто розглядати українсько-польські стосунки виключно через призму розбіжностей у питаннях національної пам’яті. Залишмо історію історикам. А майбутнє – насамперед громадам… Попри постійні загострення суперечок у взаєминах Польща-Україна раджу просто зазирнути в сферу співпраці місцевого самоврядування і громадського сектору.  Лише кілька прикладів:

- наприкінці минулого року з Києва до Перемишля вирушив швидкісний потяг (не в останню чергу завдяки спільній роботі місцевих громад з обох сторін!),

- домовлено про побудову нових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні (на наступний рік на створення пункту пропуску Мальховице-Нижанковичі Польща виділила 100 млн. злотих),

- Львівщина і Підкарпатське воєводство подали найбільше проектів у галузі охорони культурної спадщини на конкурс в рамках програми «Польща-Білорусь-Україна».

Ось де треба шукати реальну співпрацю. Не гучними ж заявами єдиними!

Сподіваюся тенденція позитивних результатів реалізованих спільними зусиллями українсько-польських проектів не дасть пригнітити себе негативом. Впевнена, візит польського Президента до України у грудні буде конструктивним. Стан українсько-польських взаємин потребує саме такого.

Оксана Юринець, співголова Групи з міжпарламентських зв'язків із Республікою Польща, народний депутат України

Новини партнерів