Целан в українській культурі
Наступного тижня – 23 листопада 2020 року – виповниться 100 років з дня народження видатного поета Пауля Целана (Анчеля). Часто його називають найкращим німецькомовним поетом ХХ століття, одним із найбільш герметичних авторів у світі, великим єврейським письменником. Безумовно, кожна з цих характеристик правильна, але неповна – тільки в сумі вони дають нам змогу оцінити масштаб цієї особистості. До перелічених характеристик варто додати ще одну: Пауль Анчель народився в Чернівцях і знав українську мову.
З останньої характеристики не варто робити далекосяжних висновків, адже скільки різноманітного люду народилося на нашій землі, але ж чи мали в вони з нею справжній зв’язок? Чи знаємо ми про цих Нобелівських лауреатів, бізнесменів, митців, винахідників? Чи знають у світі, що народилися вони в Україні? Питання риторичні, бо сам факт народження значить не так багато – головне, де людина сформувалася, стала собою, змогла реалізувати свої таланти. А для поета – де він відбувся як поет, де він знаний і прочитаний. Бо ж переклад на якусь мову – це і є народження поета в цій мові.
І в цьому контексті можемо з цілковитою певністю стверджувати, що Пауль Целян таки став частиною української культури. Для цього знадобилося два десятиліття, але в столітній ювілей поета можемо з гордістю сказати, що Пауль Целан не тільки народився на українській землі, а й доступний українському читачеві, він зазвучав українською.
Наприклад, уже десять років поспіль у Чернівцях відбувається найбільший в Україні Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, у фокусі якого перебуває Целан (це його метафора – «меридіан серця»). На цей фестиваль щороку приїжджають топові українські письменники та найкращі літератори німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія). Більше того, команда фестивалю організовує численні літературні події в різних європейських країнах, промуючи не тільки постать Целана, а й усю сучасну українську літературу. Гасло фестивалю – «Повернути Чернівці на культурну мапу Європи» — говорить саме за себе.
Та чи не найбільше для популяризації Пауля Целана зробило чернівецьке «Видавництво 21», яке не просто видає книжки поета українською, а й наближає нам його епоху й контекст, системно публікуючи праці про німецькомовну літературу Буковини й культуру східноєвропейських євреїв. Лише протягом останніх десяти років у цьому видавництві побачив світ 10-томник (!) віршів Целана, що дозволяє нам говорити про те, що весь корпус текстів поета нині доступний українською мовою. А зовсім нещодавно у цьому видавництві вийшла ще й книжка «Пауль Целан. Біографія юності поета» Ізраеля Халфена.
Всі згадані книжки з’явилися українською мовою у блискучому перекладі Петра Рихла. І тут варто наголосити абсолютно чітко: попри те, що Целана перекладали чимало українських перекладачів, саме пан Рихло багаторічною скрупульозною працею комплексно представив нам творчість поета, фактично спорудивши йому пам’ятник в українській мові. Це безперечна заслуга і великий творчий здобуток перекладача. Даруйте за пафос, але без Рихла Україна б не мала «свого» Целана.
Тож сторічний ювілей поета – це свято не тільки Целана і його нащадків, не лише німецькомовної літератури, а й свято Чернівців і багатьох людей, завдяки яким Пауль Целан став частиною і української культури. Не буде перебільшенням сказати, що й чимало українських класиків позаздрили б тому розмаху, з яким постать Пауля Целана промують, читають і знають у нашій країні.
