«Давай після свят» і що ви про це думаєте?
Десь на початку грудня фейсбук рясніє спостереженнями - ніхто нічого робити не хоче і відповідь на усі поставлені задачі універсальна - «давай після свят». Люди скаржаться на чиновників, прибиральників, депутатів і екзаменаторів, бо усі перейшли у хмільно-сонний режим очікування свята-свято-очікування свята-свято і так до Йордану. Обурення це природне, плин виконаних справ сповільнюється, строки переносяться, робочі дні скорочуються. Проте, величезний хор тих, хто обурюється і сам несе печену ковбаску у офісні кабінети, зачиняючи їх на двогодинний обід.
«Це суперечить європейським цінностям!» - кажуть вони. «Закордоном так не роблять!» - відповідають солідарні. «Сусідні країни живуть значно краще, а стільки не відпочивають!» - підсумовують експерти.
У кожного народу є звички, не завжди логічні, ефективні і зразкові, та мудрі нації приймають їх як власну ДНК і перетворюють на національне надбання. У Британії вихідним часто роблять день одруження монарших осіб, а також додають просто вихідний навесні і влітку, щоб люди могли насолодитися сезоном, не беручи відпусток. Традиція дооовгих вікендів улітку із додатковою п’ятницею чи понеділком є у багатьох північних країнах - так держави дозволяють громадянам більше часу проводити на відкритому повітрі, з сім’єю і економити відпуску для екзотичних країн у холодну пору року. Розвинений світ узагалі планує перейти на чотириденний робочий тиждень і причиною тому дослідження, що відпочилі люди із достатнім часом на себе і сім’ю, здатні ефективніше працювати, не перериваючись на перекури, суперечки і непрофесійне гугління.
Тоді чому нам, які так звикли святкувати зимові свята від Миколи до Йордана, не визнати про себе цю правду і не перетворити її на смачну деталь у оберемку українських традицій? Звичайно, не можна оголосити всі ці дні вихідним, проте пробачити і внутрішньо прийняти сповільнений темп, лінивий розгін і надмір смачної їжі - вартувало б. А ще - це час дарувати любов і увагу близьким, друзям, колегам, тим, кого не бачив роками, час миритися і сваритися (бо як іще пережити довге застілля з далекими родичами), мріяти і планувати, довше розглядати себе у дзеркалі, дочитати книжку, спекти торт чи поставити рекорд ранкового сну. Ніхто не каже, що і вам слід манірно марнувати цей час, але сердитися на більшість - теж не допоможе. І в чому я точно впевнена, так це у тому, що корупція, низькі зарплати чи завалений проект - аж ніяк не результат давньої традиції «давай після свят». Зайві кілограми - так, а от над усім решта треба попрацювати серйозніше, тим паче «давай після свят» уже ось-ось настане.
