Фанати «совка»?
Нещодавно дивився в You Tube дружнє спілкування радника глави Офісу Президента Олексія Арестовича і московського поета, адепта «Русского мира» (принаймні на літературному ґрунті) Дмітрія Бикова.
Биков переконаний в тому, що Україна «сама винна» в нинішній агресивній війні, котру Росія веде проти неї, він узагалі не вірить, що Росія в 2014 році напала на Україну. Заколот, організований спецслужбами РФ на Донбасі, він називає «волевиявленням народу Донбасу» (що це за такий народ, відсутній донедавна навіть у російській етнології, Биков не пояснює). Московському поету дуже не подобається державний статус української мови в Україні. Ось такий ідейний «багаж» возить в нашу країну пан Биков. Арестович розмовляв з гостем як близьким другом і, що прикро, однодумцем.
Бикова обурює, коли нинішню Росію порівнюють з нацистською Німеччиною. Це роблять інтелектуали в цілому світі вже давно. Болгарський філософ і перший президент демократичної Болгарії Желю Желєв ще за комуністичної диктатури написав книжку «Фашизм», серйозне дослідження цієї суспільно-політичної системи. В тій книзі не було жодного слова про комуністів, але вони себе впізнали і почали переслідувати як автора, так і читачів. Желєв писав, що знав одного солдата БНА (болгарської народної армії), котрого ув’язнили на 4 роки тільки за те, що він читав книгу Желєва. Вже у вільній Болгарії в передмові до дослідження «Фашизм» автор заявив,що якщо між фашизмом і комунізмом є якісь відмінності, то всі вони не на користь комунізму. І це не просто емоційна заява.
Наприклад, під час Другої світової війни в Берліні німецькі жінки вийшли з протестом проти арешту їхніх чоловіків-євреїв. Протест стався на Розенштрассе, потім у Голівуді в США знімуть фільм про ці події. Нацисти відступили, чоловіків звільнили і до кінця війни не чіпали. Про цей випадок слід розповісти тим громадянам РФ, які в коментарях в Інтернеті бідкаються, що вони проти війни з Україною, але нічого не можуть вдіяти в умовах жорстокої путінської диктатури…
А тепер подумаємо, якби в 1938 році в Москві на Луб’янській площі зібралися дружини заарештованих «ворогів народу» і зажадали б їх звільнити, що б зробили з цими жінками?
Другий приклад. Жив такий знаменитий німецький філософ і соціолог Макс Вебер. Його брат Альфред Вебер був ректором одного з університетів у Німеччині. Коли нацисти прийшли до влади, вони скрізь, в тому числі в університеті Альфреда Вебера, розвішали свої прапори. Вебер викликав до себе завгоспа і наказав нацистські ганчірки прибрати. Завгосп виконав розпорядження ректора. Нацисти «жорстоко» розправилися з ним: вони відправили Вебера на жирну німецьку професорську пенсію. А тепер уявімо собі, що якийсь радянський ректор за товариша Сталіна зробив би таке з комуністичними прапорами?
І третій не менш значущий приклад. Історик Ян Ґросс (США) підрахував число жертв серед мирного населення у німецькій і радянській «зонах інтересів» (як вони іменувались в офіційних документах) колишньої другої Речі Посполитій, і вийшло, що з вересня 1939-го по липень 1941-го радянська влада репресувала у 3-4 рази більше людей, ніж нацисти, і не лише українців чи поляків – навіть євреїв «органи» знищили більше, ніж есесівці та гестапівці.
Чого боїться Биков, невже того, що всі такі порівняння можуть виявитися не на користь Росії? Так, режим Гітлера був жорстоким і підлим, але режим Сталіна був не краще.
До речі, ті наші дуже похилого віку люди, які пережили німецьку окупацію Київщини в 1941-1943 роках, кажуть, що німецькі окупанти поводилися пристойніше нинішніх російських окупантів…
Марк Фейгін, російський адвокат і правозахисник, послухавши пристрасний спіч Арестовича, котрий називав «фашистами» тих українців, кому не подобаються візити в Україну московських «варягів», зазначив, що іде війна і не варто зараз Бикову та іншим їздити на територію країни, що воює, мовляв, не на часі… А що, Арестович сам не міг до цього додуматися?
Арестович і Биков у дружньому екстазі ділилися своїми яскравими спогадами про Радянський Союз, котрий вони обидва пристрасно люблять. Була така «ідеальна» держава і раптом не стало… Співрозмовники навіть договорилися до того, що заявили, наче СРСР був створений…з Божої ласки.
І нічого кращого «на цій території» (Україна), на думку Арестовича, «ми не змогли вигадати»… Це він сам верзе? Чи його уповноважив Офіс Президента? Якщо так, то нехай чесно скажуть, куди вони ведуть Україну. Чи може справді хочуть загнати нашу країну у відтворений Радянський Союз?
Але відновлювати СРСР уже заходився Путін, погляди котрого на цю імперію практично не відрізняються від поглядів Арестовича і Бикова…
P.S. А що стосується деяких московських «лібералів і демократів», їхнього сприйняття України і ставлення до нашої держави, то, як написав наш письменник, перекладач і дипломат Сергій Борщевський:
Підкаже інтуїція
(Й це неспростовна правда):
Російська опозиція
Така ж бридка, як влада.
