Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться вже ніяких фізичних ударів
Олег Ольжич, український поет, політичний діяч, археолог, очолював культурно-освітню референтуру ПУН (1937)

Останній день

«Одне можу сказати точно. Останній день цієї влади стане першим днем миру», - каже Олександр Вілкул.
22 травня, 2018 - 10:18

Рік тому був я на ДН хорошого знайомого. Я його знав ще по Донецьку. Наші відносини спочатку не ладналися, але потім ми дуже навіть добре спілкувалися. Фейсбук підказав мені дату його народження, і я привітав його. Несподівано він запросив мене в гості, і ми з дружиною, озброївшись пляшкою віскі, вирушили до нього в офіс.

Іменинник зустрів нас тепло, але я не про це. Прийшли привітати товариша і два депутати ВР. Один із Опоблоку, а другий із БПП. Ви думаєте, там була бійня? Різанина? Бійка? Словесна перепалка? Нічого подібного! Там була взаємна симпатія, дружелюбність, теплота. Це у ВР вони не обнімаються і дивляться один на одного вовком, а тут усе класно - один злочинний блок, поділений на умовні фракції.

Ця «еліта» зацікавлена в тому, щоб в Україні не з'явилася справжня сила, яка змете їх до дідька. Гра у владу й опозицію - рольова гра, де всі знають свій маневр, де кожен грає свою партію. Це одна шайка-лійка, де професійні перевертні відбувають свій цирковий номер. Клоуни!

Якщо повернутися до цитати Вілкула, то він намагається бити в больову точку. Мир, дружба з Росією, жуйка. Багато хто вірить!

Хіба не регіонали принесли нам війну? Хіба не вони були троянським конем і допомогли росіянам з Донбасом і Кримом? Хіба не їхній колишній лідер протирає штани в РФ?

А ми хочемо, щоб ПОП демонтував кучмівсько-кумівську систему, рахуємо «реформи», чогось чекаємо від них, радіємо, що іноді вони видають щось прогресивне в годину по чайній ложці, щоб ми не подавилися і не повиздихали відразу від їхніх «реформ».

Усі вони загорнуті в теплу шинель Кучми, всі вони люблять затишок і комфорт, усі вони, з різним ступенем артистизму, беруть участь у шоу.

Президентські вибори на порозі. ПОП «облажався». Підвели його невгамовна жадібність і бажання керувати всім. У підсумку «агроном» життя прожив, а поле так і не перейшов. Рушниця провисіла на стіні всі акти, але так і не вистрілила.

Останній день цієї влади не настане, навіть якщо припустити, що Вілкул переможе у першому турі виборів із результатом Путіна. Це буде проста «модернізація» кучмівської системи, це буде біг по колу, черговий самообман.

Думка про останній день цієї влади повинна жахати не тільки ПОПа, його картонного генпрокурора, а й самого «миротворця» Вілкула. Коли старий Кучма замовить квиток до Москви або не повернеться з переговорів у Мінську, тоді стане зрозуміло, що справжні зміни у цій прекрасній країні дуже навіть можливі.

Валерій ФУЙОР, правозахисник

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments