Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист, політичний і громадський діяч

Річниця «металобрухтного мита»: чи є прийом проти «лому»?

16 травня, 2017 - 13:52
ФОТО REUTERS

У вересні минає рік з часу як парламент збільшив терміном на один рік мита на експорт металобрухту з України до 30 євро/т.  Спробую відповісти на 9 найпоширеніших питань про цю ініціативу.

ЧОМУ ЗАПРОВАДИЛИ?

Причиною стало зростання дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку через падіння обсягів його заготівлі. Це відбувалось в умовах зростаючих обсягів експорту. Протягом 2013-2015 рр. він зріс у чотири рази – з 0,3 до 1,2 млн. т.  Як наслідок, за останні п’ять років обсяги заготівлі металобрухту в Україні зменшились більш ніж вдвічі – з 7,5 до 3,5 млн. т (рис. 1). Недопоставки українським металургам призвели до скорочення виробництва сталі в Україні протягом 2013-2015 рр.з 33 до 23 млн. т на рік.

ЧИ СПРАЦЮВАЛИ МИТА?

Завдяки підвищенню експортного мита на противагу послабленню квотних обмежень уже за три місяці минулого року вдалося переломити негативну тенденцію втрати металобрухту. Так, у 2016 р. було експортовано 277 тис. тонн брухту чорних металів, що практично в п'ять разів менше, ніж у 2015 р. Це дозволило збільшити внутрішні поставки з 3,1 млн. т у 2015 р. до 3,2 млн. т у 2016 р. Таке незначне зростання пов’язане триваючим процесом зменшення обсягів заготівлі.

ЩО СТАЛОСЬ, ЯКБИ ЕКСПОРТНЕ МИТО ЗАЛИШИЛОСЬ НА РІВНІ 10 ЄВРО/Т?

Внутрішні поставки впали б щонайменше на чверть порівняно з попереднім роком.  А це близько 2,3 млн. т. Відтак підняття вивізного мита на брухт чорних металів до 30 євро/т дозволило уникнути катастрофічного зростання дефіциту металобрухту минулого року.  Металургії частково вдалось оговтатись від попередніх падінь.

За оцінками Укрпромзовнішекспертизи, збільшення обсягів внутрішніх поставок брухту відбулося у зв'язку з фактичною відсутністю альтернативи у вигляді поставок на експорт. Виробництво сталі при цьому зросло на 6,3% за підсумками 2016 р., сягнувши близько 23 млн. т (рис. 2).

ЧИ ДОСТАТНЬО ЦЬОГО?

Однак ситуація в цілому для металургів лишається несприятливою. Так, у 2016 р. імпорт металобрухту склав 43,2 тис. т, тоді як в 2015 р.–4,7 тис. т. Українські металурги були змушені нарощувати закупівлю брухту з зовнішніх джерел. Минулого року загальні потреби заводів в привізному брухті склали 3,9 млн. т, тоді як поставки без імпорту досягли лише 3,2 млн. т. Вочевидь дефіцит зросте на тлі загострення політичної ситуації та рішення про економічну блокаду ОРДЛО.

ЧИ ЛИШИЛИСЬ РЕЗЕРВИ МЕТАЛОФОНДУ7

Резерви металофонду в Україні зберігаються і є доволі значними. Сумарний його обсяг включає близько 600 млн. т металу, якого 65% складає повністю зношений метал, що підлягає заміні. Однак відсутність інвестицій в оновлення основного капіталу країни не дозволяє отримати потенційно існуючі обсяги металобрухту.

ЩО СТАНЕТЬСЯ У ВЕРЕСНІ 2017?

Завчасне повернення ставки експортного мита з 30 до 10 євро/т зруйнує той хиткий баланс на внутрішньому ринку металобрухту. Тому в інтересах України продовжити дію експортного мита на брухт в розмірі 30 євро/т.

Це сприятиме детінізації ринку, збільшенню інвестицій в оновлення основного капіталу, зростанню виробництва на металургійних підприємствах. За умови, якщо ринок перебудується, потреба у збереженні високого експортного мита на брухт чорних металів з часом послабиться і втратить свою актуальність. Однак забезпечити зрушення протягом року неможливо. Тому продовження дії експортного мита на металобрухт у розмірі 30 євро/т залишається об’єктивною необхідністю.

ЯКІ ЩЕ Є СЦЕНАРІЇ?

Для оцінки перспектив збереження в Україні дії мита Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки провів економіко-математичне моделювання за допомогою інструменту GTAP. При моделюванні розглянуто три сценарії:

1) повернення до експортного мита на брухт в 10 євро/т;

2) збереження експортного мита на брухт в 30 євро/т;

3) підвищення мита на брухт до 35 євро/т (рис. 3).

Результати показали, що продовження дії мита у середньостроковому періоді у поєднанні з заходами щодо подолання дефіцитності брухту призведе до зниження річних обсягів експорту майже вдвічі – на 49,3%. Обсяги внутрішньої заготівлі металобрухту підвищаться на 57,1%. Перерозподіл вивільнених ресурсів на користь металургії дозволить збільшити внутрішнє виробництво чорних металів на 2,8%, продукції машинобудування – на 0,43%. Збереження ставки мита на рівні 30 євро/т на противагу базовій ставці в 10 євро/т, дозволить збільшити надходження до державного бюджету на 1,8 млн. дол. США, навіть попри падіння експорту брухту. Податкові надходження від зростання обсягів промислового виробництва збільшаться на 9,3 млн. дол. США.

А ЯК У НИХ?

У багатьох країнах світу, де розвинутий сектор чорної металургії, діють різного роду обмеження на експорт металобрухту. З серпня 2016 р. Казахстан ввів повну заборону на експорт брухту чорних і кольорових металів. У Китаї встановлено адвалерне експортне мито в розмірі 40%, Індії, Пакистані, Ірані–на рівні 15-30%.

Українське мито на рівні 30 євро/т становить менше 15% ринкової вартості брухту. Тобто наші мита досить помірні порівняно з іншими країнами. Якщо розглядати ситуацію у світі в цілому, то за даними Глобального моніторингу заходів, які впливають на міжнародну торгівлю (GlobalTradeAlert), починаючи з 2010 р., різними країнами світу введено 25 заходів, що обмежують чи повністю забороняють експорт металобрухту. При цьому жодних торговельних суперечок в рамках Світової організації торгівлі ці заходи не спровокували.

ЧОМУ СОТ НЕ РЕАГУВАВ?

Це пов’язано з тим, що  міжнародне торгове право СОТ дозволяє запроваджувати такі заходи за певних умов та згідно із встановленою процедурою. Нормами СОТ передбачено механізми запровадження заходів з метою запобігання критичному дефіциту сировини та в умовах посилення негативного впливу непереборних обставин. Зокрема Положення статей XI:2(а) та XI:2(b) ГАТТ (передбачають можливість заборони чи обмеження експорту, якітимчасово застосовуються з метою запобігання появі чипослабленню вже існуючого критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони.

Також згідно зі статтею XX(і) ГАТТ, у разі надзвичайних обставин у міжнародних відносинах та з метою забезпечення захисту суттєвих інтересів своєї безпеки країни-члени СОТ можуть запроваджувати тимчасове обмеження експорту матеріалів, необхідних для забезпечення достатньої кількості таких матеріалів для вітчизняної переробної промисловості, за умови, якщо це не призводитиме до зростання експорту відповідної продукції переробної промисловості.

Очевидно, що проведення АТО й окупація значної частини її території є надзвичайною обставиною у її міжнародних відносинах та вимагає забезпечення захисту економічних  інтересів. Забезпечення вітчизняного металургійного сектору брухтом внутрішньої заготівлі набуває стратегічного значення в умовах необхідності безперебійного постачання металопродукції за доступною ціною для потреб військово-промислового комплексу, важкого машинобудування й розвитку інфраструктури.

 

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ