Вінницькі архівісти виставили у відкритий доступ унікальні документи часів Директорії

Державний архів у Вінницькій області представив відцифровані копії архівних документів, які відображають державотворчу діяльність Директорії УНР у Вінниці. У матеріалах можна знайти адреси міністерств та відомств, які діяли в місті, перелік законів, циркулярів та розпоряджень Директорії, ухвалених у Вінниці, зокрема «Про місцеві конгреси», «Про землю», «Про реформу судової влади», «Про запровадження в усіх вищих школах лектури українською мовою» тощо. Ознайомитися з унікальними документами можна в режимі в он-лайн. Експозиція розміщена на офіційному сайті закладу в розділі «Документальні виставки» і діятиме два тижні.

За словами головного спеціаліста відділу інформації Державного архіву Вінницької області, кандидата історичних наук Костянтина Завальнюка, у фондах закладу зберігається чимало документів, які відображають державотворчу діяльність українського народу, розповідають про провідників революційного руху. Для тих, хто любить вивчати історію за персоналіями, представлені документи з підписами творців української державності: Винниченка, Петлюри, Огієнка, Остапенка, Марковича та навіть автобіографія колишнього голови Ради Народних Міністрів УНР Чхівського.

«До 100-річчя перебування Директорії у Вінниці, ми вирішили поділитися з вінничанами та усіма, хто досліджує, чи кому цікава наша історія, тими документами, які покликані викликати почуття гордості за свою країну, – розповідає Костянтин Завальнюк. – Особливо цінні, як на мене, особисті справи вінничан, які були при високих посадах. Наприклад Юхима Щириці, який про уряді Директорії керував освітою. Він сам родом з Черкащини, але викладав у Вінницькій учительському інституції, але в часи революції висунувся на таку посаду. До речі, під наказом про нього призначення стоїть підпис голови тогочасної Директорії Володимира Винниченка, який на той момент перебував у Вінниці. Після революції Щирицю арештувало місцеве ЧК, а розстріляли в Києві. На жаль, така ж доля чекала більшість вінницьких інтелігентів, які вірили у незалежність України».

Нагадаємо, директорія перебувала у Вінниці тричі: перший раз у грудні 1918 року, вдруге – з 2 лютого по 6 березня 1919 року, і останній період – з 7 травня і до початку червня 1920 року.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора