На Волинь повернулася ікона, до якої молилися Косачі
У Камінь-Каширському краєзнавчому музеї презентовано відреставровану ікону святителя і чудотворця Миколая, яка знаходилася у храмі села Запруддя. Село відоме тим, що тут на початку минулого століття мешкала сестра батька Лесі Українки, Петра Косача, - Олена Антонівна Тесленко-Приходько. Тут не тільки не раз бували всі Косачі, а й тодішня еліта – від Івана Франка з родиною до композитора Миколи Лисенка. У місцевій церкві, спорудженій 1795 року, зберігається Євангеліє, подароване мамою Лесі Українки – Оленою Пчілкою. Три роки тривала реставрація ікони святого Миколая, бо була вона дуже пошкоджена: директор музею Наталія Пась більше десяти років тому знайшла її... на церковному горищі. Дякувати Богу, що не спалили її і не викинули. Образ написаний у стилі так званого народного малярства, але цінний тим, що є меморіальним і свідком історії Волині та знаменитого роду Косачів.
У Камінь-Каширському музеї вже діє зал сакрального мистецтва регіону. Це ікони, церковні книги, тканини і церковне начиння з першої половини ХVІІ століття до кінця ХХ століття. Започатковано збірку ще 2002 року під час експедиції Волинського краєзнавчого музею під керівництвом відомого історика та мистецтвознавця Володимира Александровича зі Львова в Камінь-Каширський район. Цінніші ікони, підписані їхнім автором Каспером Писацьким (позначення імені автора буває дуже рідко), забрали у фонди Музею волинської ікони. А в Камінь-Каширський передали кілька ікон кінця ХІХ – початку ХХ століття з Осівецької церкви святої Параскеви-П’ятниці й рукопис «Акафіст Преподобному Отцю нашому Іову Почаївському» з церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що в Камені-Каширському. Згодом з Раків-Ліської церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, якій нещодавно виповнилося сто років, передали ікони ХІХ століття «Святий Миколай» та «Печерська Богородиця з предстоячими Антонієм та Феодосієм», фелоні та єпітрахилі, що репрезентують зразки церковного шитва ХІХ століття, богослужбові книжки, нагороди. Унікальними є фрагменти вівтаря І половини ХVІІ століття із Камінь-Каширської Різдво-Богородичної церкви, що походить з, вочевидь, Камінського костьолу та є найстаршим католицьким дерев’яним різьбленим вівтарем на Волині. Нині до експозиції додалися вже згаданий образ Миколая ХІХ століття, єпитрахиль цього ж століття і двосторонній лист невідомої особи до «улюбленого свого сімейства» 1870-1890 років. Цей лист виявили у фелоні ХІХ століття із Раків-Ліської Благовіщенської церкви: знімаючи ікону, знайшли зім`яті фрагменти аркуша, який представляв собою лист невідомої особи до «улюбленого свого сімейства». У листі йдеться про церковні справи.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
