У провідних журналах класичної музики високо оцінили альбом "Consolation"
Нещодавно у київській галереї “КалитаАртКлуб” відбулася презентація записаного минулого року у Швеції альбому української класичної камерної музики “Consolation”. Компакт-диск створений з ініціативи українсько-шведської піаністки, директора Українського інституту у Швеції Наталії Пасічник і записаний престижною шведською студією BIS.
Платівка “Consolation” (за назвою етюду Віктора Косенка), що в перекладі означає “втіха”, містить 21 твір українських композиторів XIX-XXI століття. Наталія Пасічник, яка вже багато років живе у Стокгольмі, запропонувала своїм відомим друзям з Європи, серед яких її сестра — солістка Варшавської камерної опери Ольга Пасічник, виконати ці твори.
“Подорож у часі та поєднання композицій Миколи Лисенка, Мирослава Скорика або Валентина Сильвестрова у виконанні кращих музикантів Стокгольмської опери, формує відчуття прозорості та відкритості світу, глобальної єдності відчуттів та повного розчинення у музиці”, — ділиться враженнями відома шведська музична журналістка Софія Ниблом.
“Consolation” — це перший міжнародний проект такого типу і перше музичне “відкриття” України для Європи та світу як країни з композиторами світового масштабу. Цей компакт-диск уже за перші місяці отримав найвищі оцінки у провідних журналах класичної музики, зокрема у “Klassik Heute”, “Rondo”, “Concerti”. А “MittelBayerische” назвав платівку “подією року”.
«Звичайно, всю українську спадщину в першому компакт-диску показати неможливо, тому ми зосередилися на національному романтизмі. Пам’ятаю, як це спочатку насторожило моїх колег і виглядало, швидше, як послуга, але опісля було дике захоплення. Зазвичай усі виконують Рахманінова, Чайковського, а хто такий Лятошинський, Косенко, Ревуцький, ніхто не знає. А це генії, яких ми й самі недооцінюємо» – розповіла Наталія Пасічник.
До речі, про таємниці процесу запису компакт-диска українська журналістка Валентина Романюк спільно зі своєю колегою Софією Ниблом зняли документальний фільм “Українська рапсодія”.
“Коли з’явилася унікальна можливість стати свідком народження альбому української класики у виконанні іноземців, я зайнялася пошуками шведських журналістів, які могли б проаналізувати цей процес. Згоду Софії Ниблом — одного з кращих музичних критиків Швеції — виділити для цього свій час вже можна було назвати успіхом. Чому народ з таким дивовижним і всеосяжним музичним даром ніяк не вирветься з-під комплексу меншовартості? Чому композитори і твори, якими ми повинні пишатися, незнані широко у світі? Чому наші музиканти не прагнуть популяризувати мистецтво власної країни? Відповіді на ці запитання ми й намагалися дати у фільмі “Українська рапсодія”, – розповіла Валентина Романюк.
Цей українсько-шведський мистецький проект, на думку Наталії Пасічник, має бути постійним, адже допомагає відкрити для світу велич української класичної музики. Тому вона закликає інших музикантів популяризувати творчість українських композиторів і якнайчастіше включати її до свого концертного репертуару.
Олексій КОСТЮЧЕНКО
