У гетьмана Павла Скоропадського не було жодного пієтету перед російським дворянством. Він добре знав їх слабкість і на рівних міг говорити і з кайзером, і з дворянами. А ті, у свою чергу, боялись, що він реально зможе взяти всю владу у свої руки.

Про це в ефірі проекту «Історична правда» з Вахтангом Кіпіані на телеканалі ZIK розповіла головний редактор газети «День» Лариса Івшина.

Вона підкреслила: завжди задавалась питанням, чому вважали, що Павло Скоропадський був таки русофілом, коли глибинно він віддавна був аристократичним українцем.

«Єдине, що люди тоді звикли до цього і так дивились, що він не може не бути русофілом. А він не був. Скоропадський просто мав інший вимір, а перед російським дворянством у нього не було ніякого пієтету – він був кращим за них усіх і добре знав це», – запевняє журналістка.

За її словами, гетьман Павло Скоропадський добре знав слабкість російських дворян і на рівних міг говорити і з німецьким кайзером, і з російським дворянством.

«А наші отамани цього зрозуміти не могли, бо зі своєї висоти не бачили масштабу Скоропадського. До слова, дуже цікаво, що росіяни не лише докоряли гетьману «бонапартизмом», а й підозрювали, що коли у нього «все добре піде», Російська Імперія опиниться в кордонах Московії 16 століття, а сам Скоропадський може захотіти стати імператором», – розповідає Лариса Івшина.

Тому, зауважила вона, на відміну від малоросійських побоювань щодо Скоропадського українців, росіяни побоювались, що гетьман реально може взяти усю владу у свої руки.

«Він виступав за український Крим, мав хороші стосунки з Доном та Кубанню. І це була фігура зовсім іншого масштабу. Так само докоряли Марчуку, кажучи: як колишній «кагебіст» може бути українцем. Може. До речі, Богдан Гаврилишин якось сказав мені, що за століття державності України є два великі здобутки – 7 місяців Скоропадського і 9 місяців прем’єра Марчука», – каже дружина Євгена Марчука.

Джерело: ZIK