На снігу

Корнеліу Порумбою — один з провідних режисерів румунської «нової хвилі». За перший повний метр «12 годин 08 хвилин: на схід від Бухаресту» (2006) він отримав «Золоту камеру» в Каннах, за другий — «Поліцейський — прикметник» (2009) — два призи програми  «Особливий погляд» в тих самих Каннах. «Друга гра» зроблена заворожуюче просто. Корнеліу бере архівний, 1988 року, відеозапис гри головних футбольних команд  Румунії, «Стяуа» та «Динамо» (обидві — Бухарест), яку судив його батько — футбольний рефері Адріан Порумбою — і пускає її без звуку, а сам за кадром дивиться і обговорює її з батьком.

І “Динамо”, й особливо “Стяуа” (в 1986 цій команді, вперше в Східній Європі, вдалося неможливе - виграти Кубок чемпіонів) були найулюбленішими клубами соціалістичної Румунії, та, відповідно, партійного керівництва. Зрозуміло, що робота на їхніх зустрічах ставала особливим випробуванням для будь-якого рефері, тож для Адріана ці спогади надзвичайно важливі, в той час як для Корнеліу це лише один з багатьох матчів – він і дивився його 13-річним підлітком по телевізору. Проте весь антураж режисер лишає за кадром. На екрані, повторюсь — лише футбол в поганому відеозаписі, півтори години матчу, звук — діалог сина з батьком, і все.

Хоча гра поступово починає затягувати, головне, як у будь-якому хорошому кіно, відбувається за поверхнею сюжету. Фільм тому й називається «Друга гра», що цього разу матч йде між батьком та сином. Саме вони головні герої та жертви протистояння. Горда фраза батька: «Дивися, як близько я тут був», падає в лякаючу порожнечу, адже, схоже, ніхто, окрім нього, не дивиться на рефері. Але є й інші виміри: слово за словом, ракурс за ракурсом проступає портрет епохи: сніг, що засипає поле, трибуни, що стоять темною нерухомою стіною, — історія інтимна переходить в історію загальну, а потім, на вже невисловленому рівні відкривається те, що можна назвати метафізикою: люди — навіть найближчі — грають в ігри один з одним, а ігри й візуальні образи грають людьми.

І коли йдуть фінальні титри з результатами  матчів під дивну, немов порубану версію «Зими» Паганіні, з’являється те пронизливе відчуття, яке в театрі називається катарсисом.

***

Друга гра / Al Doifea Joc (2014, Румунія, 97`), режисура, сценарій: Корнеліу Порумбою, виробництво: 42 Km Film.