Про «позитивні поштовхи до змін»

Робота Програми розвитку ООН в Україні в основному реалізується в межах трьох напрямків: «Зелена та чиста Україна», «До кращого життя — завдяки демократичному врядуванню та реформам», «Соціально-економічне відновлення Донбасу, допомога вимушеним переселенцям і розбудова миру». Крім цього, ПРООН допомагає Україні у закупівлі ліків за державними програмами МОЗ та у реформуванні системи закупівель. Заступник директора Представництва ПРООН в Україні Блерта Чела зазначає, що лише за останній рік більш ніж 200 000 переселенців отримали допомогу від ПРООН, а також для них було створено більш ніж 2000 робочих місць. Крім цього, 271 родина отримала гранти на реалізацію своїх бізнес-проектів.

Під час розмови з літньошколярами Блерта Чела розповіла історії успіху деяких із них. Завдяки працелюбству та ентузіазму переселенці зуміли не лише започаткувати свою справу, а й створити робочі місця для своїх співвітчизників. Хтось започаткував свою пекарню, хтось автомийку, хтось кафе, ательє або реабілітаційний центр, інші змогли реалізувати себе в ландшафтному дизайні. Їхні історії справді надихають та мотивують, адже наочно показують, що змінити своє життя можна за будь-яких умов, перетворивши найсміливіші ідеї на прибутковий бізнес.

Блерта Чела наголошує, що ефективність проектів ПРООН напряму залежить від співпраці з українською владою і громадянським суспільством та їхньою готовністю до реформ. На її думку, така співпраця є запорукою позитивних поштовхів для подальших змін у країні. У відповідях на питання літньошколярів заступник директора Представництва ПРООН в Україні розповідає про проекти ПРООН та уточнює особливості їх реалізації.

«ПЕРША ЦІЛЬ — ЗНИЩЕННЯ БІДНОСТІ В УСІХ ЇЇ ПРОЯВАХ І ФОРМАХ»

Марина БАРБА, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова:

— ПРООН в Україні реалізує чимало важливих проектів («Відкритий бюджет», закупівля ліків, енергозбереження, зайнятість вимушених переселенців тощо). Який із них просувається найкраще і чому?

— ПРООН працює у трьох основних напрямках (і ми побачили, що ці галузі не можна відокремити): демократичні реформи і врядування, зелена та чиста Україна, соціально-економічне відновлення Донбасу, допомога вимушеним переселенцям і розбудова миру, і з кожного з них ми поставили конкретну ціль. Щодо реформ: ми тісно співпрацюємо з парламентом, надаємо експертну підтримку у розробці нового законодавства та у зміцненні спроможності цього дуже важливого державного інституту виконувати свої функції більш ефективно і прозоро, як це відбувається в інших країнах. Велику увагу приділяємо розвитку відкритості, прозорості та покращенню доступу до публічної інформації. Оскільки дуже важливо, щоб органи державної влади на всіх рівнях надавали громадянам інформацію щодо своїх бюджетів та заходів, які вони реалізують. Проте навіть тоді, коли бюджетні дані є доступними для громадян, вони інколи не розуміють, що криється за цифрами. Ми надаємо інструменти органам влади, які допомагають візуалізувати цю інформацію, пояснити громадянам, що вона означає.

На мою думку, ті питання, які порушуються: мир, правосуддя, сильні установи, організації, які працюють прозоро та відверто, які здатні боротися з корупцією — це, власне, питання, яке треба вирішувати зараз в Україні.

Якщо корупція залишатиметься, то країні буде дуже складно триматися, розвиватися економічно, бо для цього потрібно мати сильні установи і заклади, які здатні протистояти корупції.

Перша ціль серед 17 глобальних цілей, які ПРООН визначила на 2016—2030 роки, мені також здається важливою для України. Це знищення бідності в усіх її проявах. Це означає, що кожна особа, незалежно від її віку чи статі, від того, чи має вона інвалідність, має засоби для належного існування.

Окрім того, Україна є країною із високим рівнем енергетичного споживання, тому проблеми забруднення навколишнього середовища — те, з чим теж треба боротися. Є кілька стратегічних цілей розвитку, які приділяють увагу довколишньому середовищу, клімату, енергозаощадженню, тому що є альтернативні та зелені джерела енергетики, які в Україні можуть знайти своє місце.

Зокрема, ми проводили консультації в Дніпрі. Мене позитивно вразив той відгук, який я відчула у місті, працюючи з адміністрацією, представниками громадських організацій, їх бажання дізнатися більше про цілі сталого розвитку. Це була перша консультація, і ще дев’ять ми плануємо провести до листопада. Звісно, ми проводимо тренінги, зустрічі і в іншому форматі, але такі консультації ми здійснюємо вперше для того, щоб допомогти представникам уряду визначитися з їхніми пріоритетами в наших цілях. І це буде частиною звіту про досягнення цілей у масштабах країни. Ми зараз співпрацюємо з урядом, щоб завершити це до кінця року. Сподіваємося, що за допомогою цього звіту ми зрозуміємо та наочно побачимо, де перебуває Україна саме зараз, згідно з цілями розвитку, та чого вона бажає досягнути в межах цих цілей і коли. Уряд України ухвалив зобов’язання щодо виконання цих цілей, так само, як зробили мільйони людей у всьому світі. Сподіваюся, що ми разом перетворимо ці зобов’язання на конкретні дії і завдяки партнерству досягнемо прогресу у покращенні життя людей.

«ПРОЕКТ «ВЕЛИКІ ІСТОРІЇ МАЛОГО БІЗНЕСУ» — ШАНС ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ПОЧАТИ ВСЕ СПОЧАТКУ»

Христина ПЕТРЕНКО, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова:

— Із великих проектів ви підтримуєте також малий бізнес. Зокрема, цікавим є проект «Великі історії малого бізнесу». Наскільки він є важливим для країни, на вашу думку, і які з цікавих історій такої підтримки ви могли б розказати?

— Маленькі гранти, тренінги та підтримка стартапів, започаткованих переселенцями, може реально змінити життя людей.

Ми підтримуємо малий бізнес, проводимо тренінги для тих, хто хоче розпочати свою справу, а також надаємо невеликі гранти, які б могли дати перший поштовх на шляху реалізації бізнес-ідеї. Зацікавлені особи мають подати заявку, і за певними критеріями ми обираємо найкращих.

Є багато прикладів, коли люди, які втратили майже все внаслідок конфлікту, знайшли в собі сили розпочати все спочатку і відкрити свою власну справу.

Дуже гарний приклад: подружжя, яке зайнялося ландшафтним дизайном. Вони почали з невеликої ділянки землі, але справи пішли вгору, і вони збільшили площу, найняли на роботу сім переселенців. Показовим є приклад чоловіка, який відкрив свою пекарню. Він не лише почав пекти хліб, чим забезпечив собі прибуток, а й приніс користь громаді. Адже в тому містечку не було власної пекарні, і раніше люди купували хліб, вироблений на великому хлібозаводі.

Щоб наочно побачити результати цієї програми, можна переглянути відео на YouTube-каналі ПРООН. На ньому підібрано історії про людей, які брали участь у цьому проекті (їх можна знайти за посиланням.  Коротке посилання. ).

Крім цього, ми заохочуємо до обміну досвідом. Два місяці тому ми організували для цього бізнес-форум у Краматорську, на який запросили експертів з України та низки європейських країн. Під час цієї конференції представники бізнесу мали нагоду дізнатися більше про те, як розвивати свій потенціал як у країні, так і за її межами.

«МИ ПЛАНУЄМО ПРАЦЮВАТИ ЯК НА ПІДКОНТРОЛЬНІЙ, ТАК І НА НЕПІДКОНТРОЛЬНІЙ УКРАЇНІ ТЕРИТОРІЇ»

Дмитро БАЙДА, Національний університет «Острозька академія»:

— Моє питання стосується відновлення Донбаського регіону. Ваша робота відбувається на територіях, які були підконтрольні Україні або звільнені від окупації. Чи плануєте ви роботу з територіями, які потенційно можуть бути звільнені, але зараз захоплені? І чи є плани роботи з Кримським півостровом?

— Раніше ми мали проекти в Криму. Зараз працюємо на територіях, підконтрольних уряду України, але водночас вживаємо заходів, щоб отримати можливість працювати у населених пунктах, які ще не повернулися під контроль української влади. Ми усвідомлюємо масштаби потреб внутрішніх переселенців по всій країні. Серед головних, зокрема, гуманітарні питання, чимало з них стосується економічного відновлення. Наші співробітники присутні як на території, непідконтрольній уряду, так і на території, яка контролюється українською владою. Економічна відбудова, створення робочих місць, покращення життя — ті потреби, про які сьогодні найбільше чуємо у згадуваному регіоні. Разом із представниками уряду на підконтрольних територіях у Донецькій та Луганській областях ми працюємо над реалізацією стратегії під назвою «План регіонального розвитку Донбасу».

«ОДИН ІЗ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ — ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ»

Анна ГОЛІШЕВСЬКА, Львівський національний університет імені Івана Франка:

— У мене питання про болючу тему — корупцію. Ваше представництво має свою методологію боротьби з корупцією, наприклад проект «Відкритий бюджет». Розкажіть про нього детальніше.

— Одним із ефективних методів боротьби з корупцією є забезпечення відкритості та прозорості інформації органів державної влади. Необхідно дуже чітко показувати, яким шляхом рухаються гроші: де, коли, скільки, яким чином вони витрачені, яким був процес прийняття рішень щодо тих чи інших витрат.

Звичайно, у вашій країні було багато зроблено для цього шляхом запровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro. Якщо говорити про закупівлі, цю систему вже можна вважати зразком. Проте, окрім неї, важливою є платформа відкритих державних даних data.gov.ua. Завдяки відкритим даним громадяни мають чіткий доступ до показників діяльності державних органів влади за всіма напрямками. Також я згадувала систему електронного декларування, над впровадженням якої ми працюємо. За допомогою цієї системи чиновники мають показати громадськості всі свої активи. Викликів багато, і це нелегко. Потрібна значна підтримка, навчання, постійний моніторинг, щоб переконатися, що державні службовці правильно вводять дані в систему. Необхідно постійно навчати людей, які мають користуватися цими даними. Тому дуже важливо працювати на рівні громадських організацій, які б охороняли цю систему як на вході, так і на виході. Також співпрацюємо з Національним агентством з питань запобігання корупції для того, щоб допомогти розбудувати потенціал цієї установи.

Нещодавно у нас була зустріч із представниками Південної Кореї. Учасником був заступник міського голови одного з міст, який розповідав про свій досвід викорінення корупції в їхній країні. Йшлося про інфраструктуру, зокрема будівництво доріг, тобто сферу, яка є найбільш вразливою до корупції. Вони представили нам багаторівневу систему перевірок, завдяки якій змогли не лише подолати корупцію, а й розбудувати якіснішу інфраструктуру. Ця робота, знову ж таки, розпочинається із забезпечення прозорості інформації. Міністр інфраструктури України зобов’язався запровадити таку систему і в нас, тому ми співпрацюємо з міністерством у цьому напрямку.

«НАША МЕТА — ПОДОЛАТИ ВИКЛИКИ ТА ПЕРЕТВОРИТИ ЇХ НА МОЖЛИВОСТІ»

Оксана ВОЙТКО, Львівський національний університет імені Івана Франка:

— ПРООН в Україні займається багатьма проектами, зокрема й екологічними. Нещодавно сталася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, проблема відходів стала особливо актуальною та резонансною. Які можливості у сфері охорони довкілля має ПРООН?

— Ми знайомі з цією ситуацією, і нам дуже шкода, що в Україні трапляються такі трагедії. ПРООН досліджує, яким чином можна упорядкувати сміття і налагодити його переробку. Ми знаємо, що робота зі сміттям, його переробка або зберігання — це великий виклик, якому треба приділяти більше уваги.

Нашою метою є подолати виклики та перетворити їх на можливості. І використовувати, зокрема, для того, щоб генерувати енергетику. Ось, власне, один із варіантів. Нещодавно я була в Чернігові, на власні очі бачила, як сміття перетворюється на біомасу. Його використовують для опалення шкіл та звичайного житла.

Один із найуспішніших наших проектів — запровадження енергозберігаючого освітлення. Це допомагає зменшити не тільки витрати, а й забруднення навколишнього середовища. Ще є приклади енергоефективних технологій для виробництва масла, сиру або меду. Нам вдалося ефективно попрацювати над вдосконаленням системи іригації. Завдяки сучасним технологіям її налаштували таким чином, щоб це мало ефект не лише збільшення подання води, а й сприяло запобіганню пожеж на торф’яних родовищах. Крім того, це конкретна допомога громадам із вирішенням питання біорізноманіття.

«ЗАЛУЧЕННЯ ЗМІ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА — ЩЕ ОДИН ЗАСІБ, ЯКИЙ ДОПОМАГАЄ ПРОВОДИТИ НАШУ РОБОТУ ПРОЗОРО»

Христина СОЛТИС, Львівський національний університет імені Івана Франка:

— Ви уже чимало часу підтримуєте фотоконкурс «Дня». Чому вирішили підтримати саме цей проект? Як оцінюєте роль газети «День» у налагодженні в Україні контакту з ООН?

— Хочу акцентувати, що у всіх країнах, де я працювала, медіа відігравали важливу роль. Якщо ви хочете вирішувати питання, пов’язані з корупцією, то маєте звернутися до ЗМІ, і вони піднімуть це питання на високий рівень. Якщо хочете висвітлити щось широко — потрібно залучати медіа та демонструвати приклади. Для нас залучення ЗМІ, як і залучення громадянського суспільства, є ще одним засобом, який допомагає проводити нашу роботу прозоро. Важливо розказувати, що відбувається і як можна змінити життя в Україні.

Нагадаємо, цього року літня школа журналістики відбувалася за підтримки Центру інформації та документації НАТО