Автономне тепло

Достеменно відомо, що людина може існувати у дуже вузькому інтервалі температур — десь навколо кількох десятків градусів вище і нижче нуля за Цельсієвою шкалою. А комфортними умовами, принаймні у нинішні часи і в середніх широтах, вважається загалом проміжок від +18 до +22 градусів.

... За радянських часів у Житомирі значна, якщо не переважна, частина городян, що проживали у будинках з центральним (тобто підведеним від загальних котелень) опаленням, у сезон холодів мерзли у своїх квартирах За часів незалежності ситуація в місті ще погіршилась, і нині більшості мешканців багатоповерхівок доводиться взимку мріяти не стільки про комфортні, скільки про більш-менш прийнятні умови проживання.

Цього сезону в Житомирі залишилися цілі квартали з тисячами мешканців, до чиїх домівок тепло так і не було подано. Щоправда, не можна сказати, що міська влада і комунальники не намагаються поліпшити становище, — нещодавно в місті було відкрито модернізовану котельню, яка мала забезпечити теплом невеликий мікрорайон. Але ринок є ринок, а тому вітчизняні й закордонні виробники стали масово пропонувати водогрійні котли різних типів і передусім на газу для автономного опалення відносно невеликих приміщень, зокрема, квартир. Бажаючих мати тепло і гарячу воду незалежно від централізованого постачання знайшлось немало. Як зазначив у розмові з «Днем» директор орендного підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Георгій Єфімов, станом на листопад минулого року 1000 колишніх абонентів цієї організації від’єднались від центрального опалення і поставили автономне, а ще 600 мають узгоджені технічні умови на проведення таких робіт. Якщо зважити на те, що загалом у ЖТКЕ близько 66 тисяч абонентів, то цілком обґрунтованими видадуться оцінки директора спільного підприємства ІТЦ «Енергозбереження» Валерія Карліна (яке, крім іншого, займається встановленням згаданих котлів), що ринок цих послуг у Житомирі, з полгяду попиту на них, надзвичайно перспективний.

Щоправда. існують певні умови, які обмежують встановлення автономного опалення в багатоповерхівках. Наприклад, деякі пункти Державних будівельних норм ДБН В.2.50- 20-2001 «Газопостачання» в питаннях, пов’язаних зі встановленням газового опалювального обладнання, принаймні до останнього часу, могли тлумачитись неоднозначно. Плюс Державна санітарно-епідеміологічна служба не вважає коректним їхнє використання в частині, яка пересікається з гігієнічними нормами, з огляду на те, що згаданий документ не був погоджений з нею — стосовно цього є лист Міністерства охорони здоров’я, який водночас посилається на лист з роз’ясненнями Держбуду. Про це говорила «Дню» завідувачка відділення комунальної гігієни Житомирської міськсанепідстанції Лариса Зембицька. За її словами, таке становище означає, що на даний момент у місцевих санітарних служб нема достатньої нормативної бази для видачі погоджень (дозволів) на встановлення газових котлів для автономного опалення. (Міське управління комунального господарства вимагає, щоб без таких погоджень газовиками не розроблялись технічні умови на встановлення газових водогрійних котлів.) Л.Зембицька стверджує, що в 9-поверхових і більш високих будинках міськсанепідстанція як виняток погоджує установку подібного водогрійного опалення у квартирах, розташованих на самому верхньому поверсі, і за умови відведення продуктів згоряння вище даху. Скарги на забруднення повітря і запахи гарі та газу від сусідів тих, хто «автономізувався», є. Хоча, на її думку, часто це можна пояснити банальною заздрістю з боку тих, хто не має можливості дозволити собі таку розкіш.

Заступник начальника управління комунального господарства Житомирської міськради Мирослав Ролінський висловив «Дню» переконання, що автономне опалення доцільно застосовувати в певних випадках, де централізоване опалення з технічних або інших причин не забезпечує прийнятний обігрів квартири. За його словами, є низка прикладів, коли таке опалення встановлювали самовільно, з численними порушеннями чинних норм і правил, і внаслідок цього є випадки отруєння людей чадним газом.

Хоч що б говорили комунальники, активне встановлення автономного опалення в Житомирі обумовлено бажанням людей зробити умови свого проживання максимально незалежними і комфортними. Зрозуміло, що це загрожує позиціям місцевого монополіста, яким є «Житомиртеплокомуненерго». Однак, з огляду на відносно високу вартість «автономізації», яка, особливо при застосуванні імпортних котлів із сучасною автоматикою, а також труб і батарей, обходиться в суми еквівалентні $1500 — 2000, в найближчі два-чотири роки дозволити собі таке задоволення, за різними оцінками, зможе лише від 15 до 30% нинішніх «центральників» міста. Отже, об’єктивно достатньо довго буде зберігатися потреба в централізованому теплопостачанні, а тому структури, подібні ЖТКЕ, вочевидь не варто руйнувати (звісно, якщо не виникнуть соціальні, економічні та технічні умови для їхнього дроблення або приватизації). Тому заходи міської влади, спрямовані на її підтримку і наведення порядку в питаннях встановлення автономного опалення можна вважати виправданими. Але за умови, що на шляху «автономізації» не будуть створюватися штучні перешкоди.