Без бізнесу не обійтися

Сьогодні Міністерство освіти і науки України шукає нові форми залучення бізнесу для підготовки кадрів. Принаймні, до участі на рівні створення навчальних програм та залучення студентів до практики та стажування.

Проблема — багатостороння: з одного боку, відсутність такої співпраці є «мінусом» і для роботодавців, які хочуть бачити в себе талановитого і освіченого працівника; з другого — більшість університетів працюють «на себе», не цікавлячись запитом ні суспільства, ні бізнесу. Ще одна проблема — у більшості українських студентів недостатньо мотивації вчитися чи працювати в конкурентному середовищі. Так, згідно з дослідженнями Центру «Розвиток КСВ», 77% українських студентів мають патерналістські настрої —  вважають, що перше робоче місце повинна забезпечити держава.

— При цьому кожен п’ятий студент не планує своєї кар’єри, хоча ми опитували IV-V курси. Також ми побачили, що більшість студентів не знають про центри працевлаштування, котрі діють при університетах, — розповідає координатор освітніх програм Центру «Розвиток КСВ» Ольга Янковська.

Переорієнтувати студентів на потреби замовника і потреби ринку — це одне з основних завдань, якими планують зайнятися в МОН, поряд із скороченням кількості вищих навчальних закладів.

— Є чимало проблем у співпраці університетів і бізнесу, які частково викликані неготовністю університетів, частково — відсутністю необхідних ресурсів та механізмів співпраці. В новому законі «Про освіту» закладено деякі механізми співпраці університетів і бізнесу: наприклад, норми, що роботодавці мають бути представлені в національному агентстві із забезпечення якості освіти.  Це — мінімальні кроки, які вже зроблено, і вони мають бути майданчиком для співпраці, — пояснює заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун. — Якщо подивитися на досвід інших країн, то в контексті співпраці бізнесу чи бізнес-асоціацій із університетами, залучаються роботодавців для створення програм підготовки фахівців чи створення певних курсів. На відміну від України, у розвинених країнах це дуже активно практикується. Гадаю, у нас час для цього вже настав. Безперечно, будуть певні обмеження. Якщо брати програми з економіки чи інженерії, то тут представники бізнесу можуть залучатися. Але якщо говорити про програми з педагогіки чи філософії, то цей вплив має бути меншим. Треба чітко розуміти, де ця співпраця може існувати, а де — ні.

Співпраця щодо наукових розробок — це ще один проблемний момент для бізнесу та освіти, вважає заступник міністра освіти. Адже сьогодні в Україні до фінансування науки бізнес залучений дуже мало. Освіта, яка здатна готувати конкурентоздатних фахівців з інновацій, — це мета сьогоднішніх реформ. Зрозуміло, що без участі бізнесу не обійтися. Фінансування фундаментальних  досліджень — це сфера впливу держави, фінансування конкретних інноваційних розробок, проектів — сфера діяльності бізнесу. Такий варіант пропонує Інна Совсун.

— Співпраця між університетами і бізнесом потребує істотного поліпшення: зараз ми переживаємо чергову кризу університетської освіти. Наші університети відмежувалися від суспільства, тому що самі визначали свої стандарти. В цьому — ознака замкненості університетів, які продукують фахівців, що з точки зору університету є продуктивними, а з точки зору суспільства — ні, — вважає ректор Київського університету ім. Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк. — У нас із 42-х спеціальностей майже половина фахівців готується на потреби освіти. І ми маємо серйозні проблеми в тому, що залишаємося в одній і ті й же системі. Наприклад, є питання в якості підготовки педагога, в орієнтації на практику. Тут має бути реальний зв’язок з практичною стороною: проблема в тому, що наша програма передбачає тільки 10% часу на практичну підготовку. Це вкрай мало. Вчителі, коли приходять в школу, не мають досвіду. Особливо, це стосується вчителів біології і хімії, які повинні проводити досліди. В наших школах нерідко не вистачає для цього бази, або вона взагалі відсутня. Отже, треба працювати з бізнес-структурами — тими, хто виробляє засоби навчання. Таких в Україні дуже багато... Завдання практичної підготовки фахівців має стосуватися сфери  бізнесу: на підготовку кваліфікованих студентів витрачатимуть кошти не від прибутку, а коли це відноситиметься до його валових затрат. Тоді ця співпраця буде ефективною.

За підтримки Міносвіти, Центр «Розвиток КСВ» планує провести у жовтні цього року  третій Національний форум «Бізнес та університети», на якому обговорюватимуть важливі питання співпраці.