Безбар’єрність... за 365 тисяч доларів
В Україні реалізовується проект створення доступного середовища для всіх громадянУкраїнці, які побували в європейських країнах, нерідко дивуються, що там на вулицях часто можна зустріти людей у візках, людей із вадами зору та інших громадян із особливими потребами. Експерти кажуть, що на 99% це забезпечується так званим універсальним дизайном навколишнього середовища, який є зручним для всіх — і для осіб з інвалідністю, і для здорових.
Термін «універсальний дизайн» з’явився 1989 року в групі ініціативних людей університету Північної Кароліни. Його суть: людей не слід ділити на тих, у кого обмежені можливості, й тих, у кого цих можливостей більше. Має бути добре всім. Тому в усіх проектувальних роботах у США та Європі почали запроваджувати принципи універсального дизайну, який не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп людей з інвалідністю, де це необхідно.
— Один із принципів універсального дизайну: зручно має бути всім. Наша держава надає величезні кошти для догляду за інвалідами, а їх потрібно розподілити таким чином, щоб було зручно всім — і щоб можна було прочитати таблички на вулицях, і щоб зручно було користуватися інформацією на вокзалах і в аеропортах. У нас на пальцях можна перелічити об’єкти, які на 90% доступні для людей з інвалідністю. На 100% доступних я не бачив жодного, — розповідає заввідділення педагогічної реабілітації Київського міського центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів Євген СВЄТ. — Незважаючи на цілком розвинуту нормативно-правову базу та колосальні ресурси (інформаційні, людські), які держава направляє на вирішення проблем людей з інвалідністю, ситуація якісно не змінюється. Значною мірою — через те, що людей з інвалідністю ми продовжуємо сприймати як хворих: створюємо особливу групу людей і щось для них робимо. У цьому — причина проблеми.
СІМ ПРИНЦИПІВ ДОСТУПНОГО СЕРЕДОВИЩА
Якщо ознайомитися із сімома принципами універсального дизайну, то стає очевидно, наскільки Україна далека від цих норм. Перший — зручність для всіх. Це, наприклад, електричні двері з датчиками при вході, зручні для всіх користувачів, чи інтегроване, розширене сидіння з можливістю пристосування в місцях громадських заходів (спортивні арени й театри).
Другий принцип — гнучкість у користуванні. Наприклад, банкомат, який має візуальний тактильний і звуковий зворотний зв’язок, звужений отвір для картки та підпору для рук.
Третій принцип — просте й інтуїтивне користування. Це, наприклад, низько розміщений вимикач, низький гардероб у громадському місці, рухомий тротуар або ескалатор, інструкція з експлуатації будь-якого товару з малюнками, але без тексту.
Четвертий принцип — інформація, яка ефективно сприймається. Зокрема, сюди належать підказки у громадських місцях, наприклад голосові повідомлення і знаки в аеропортах, вокзалах, у метро.
П’ятий принцип — допуск на помилку. Йдеться про те, що конструкція, якою користується людина з інвалідністю, мінімізує її помилки, а також імовірну небезпеку.
Шостий принцип — конструкції мають бути такими, щоб користуватися ними з якомога меншими зусиллями (зручні ручки на дверях і кранах, сенсорні лампи).
Сьомий принцип — створити в усіх важливих місцях (під’їздах, спусках, біля банкоматів, поштових скриньок, баків для сміття тощо) площі відповідних розмірів. Або в метро — широкі двері, які можуть пропустити всіх користувачів.
— У Європі ще в 1950-1960-ті роки почали формувати навколишнє середовище, беручи до уваги потреби всіх людей. Давно помічено, що потенціал людини з інвалідністю підвищується, якщо вона не стикається з перешкодами. Інвалідність у світі сприймається як невід’ємна частина людського життя — звичайна і нормальна. Бо людина є вразливою і до хвороб, і до каліцтва, — говорить представник Національної асамблеї інвалідів України Володимир АЗІН.
ПОНАД 90% СПОРУД В УКРАЇНІ АБСОЛЮТНО НЕ ПРИСТОСОВАНІ ДО ЛЮДЕЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
За прогнозами Національної асамблеї інвалідів України, на 2050 рік кількість працюючого населення та кількістю людей з інвалідністю співвідноситиметься 1:1. Проте, за інформацією представника Міністерства праці та соціальної політики України Павла Ждана, понад 90% архітектурних споруд в Україні побудовано за радянських часів, і вони абсолютно не пристосовані до потреб людей з особливими потребами. Тут про універсальний дизайн не може бути й мови. А добудова чи перебудова з огляду на європейські вимоги коштує майже стільки ж, скільки побудувати новий будинок. Так само і з транспортом. Ось чому принципи універсального дизайну мають закладатися на етапах проектування будівлі чи транспортного засобу.
Сьогодні в Україні Програма розвитку ООН уже рік реалізовує проект «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні». Він здійснюється на національному рівні, пілотними обрано два райони Харківської області. Проект розрахований на два роки — до листопада 2014 року, тоді можна буде поцікавитися конкретними результатами. До його реалізації долучилися Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), ВООЗ, Міжнародна організація праці (МОП) у партнерстві з Міністерством соціальної політики України і Національною асамблеєю інвалідів України. Бюджет проекту становить 365 600 доларів США.