Безкоштовної медицини більше не буде
Міністерство охорони здоров’я винесло на обговорення нову концепцію реформування медичної галузі. Експерти — про її плюси й мінуси
Медична реформа в Україні триватиме, але за новим сценарієм. МОЗ оприлюднило Концепцію нової системи охорони здоров’я, і зараз проводить її громадське обговорення. У Концепції йдеться, що досвід пілотних регіонів буде поширюватися по всій Україні й надалі, тобто відкриватимуться амбулаторії сімейної медицини та розвиватиметься ланка первинної допомоги. Паралельно будуть впроваджувати загальнообов’язкове медичне страхування, лікарське самоврядування та нову систему фінансування медичних закладів. «Нова модель охорони здоров’я передбачає на першому місці профілактику, первинну медичну допомогу та їхній розвиток. Також буде запроваджуватися інформаційно-роз’яснювальна робота. До кожної людини ми спробуємо донести, що вона отримає через місяць, півроку та через років десять, щоб люди зрозуміли, чим повинні пожертвувати на початковому етапі й що отримають у підсумку», — роз’яснював під час одного з брифінгів міністр охорони здоров’я Олег Мусій.
«НЕЗРОЗУМІЛО, ЩО МИ ФІНАНСУЄМО...»
Зараз нову концепцію вивчають лікарі-практики та експерти медичної галузі. Оновлену версію медичної реформи вони називають занадто оптимістичною та не до кінця продуманою. «Приміром, розмова про медичне страхування є, але як це буде виглядати, коли 30% економіки в тіні, велика кількість людей працює у так званій сірій зоні, без офіційного оформлення, без обліку в службах соціального захисту? Як буде виглядати ця реформа, коли величезна кількість людей не сплачує страхові внески, але медичної допомоги потребуватиме? Медичне страхування можна оголосити, але реально виконати — ні. Взагалі наше бачення було таким, що медичну реформу має здійснювати міжгалузева агенція, до якої б увійшли юристи, медики, економісти та фахівці з інших галузей», — говорить Сергій Северин, голова Донецької обласної асоціації лікарів загальної практики сімейної медицини.
У концепції не прописані реальні терміни, коли ж і яким чином система страхування буде діяти. Раніше Олег Мусій пояснював, що медичне страхування буде запроваджуватись у комплексі з податкової реформою. Та про її початок ми поки що нічого не чули. «Треба підготувати систему, щоб не виявилось, що з 1 січня вводиться медичне страхування, а у нас нічого не готове. Безоплатної системи охорони здоров’я не може бути, це здійснюється за рахунок бюджету або з фонду страхування. У зв’язку з цим доведеться забути про статтю 49 Конституції, яка дає право на безкоштовну медицину», — зазначав міністр.
Та експерти наголошують, що всі ці нюанси слід прописувати в концепції заздалегідь, а не чекати обурень медичної спільноти. Адже фахівці сприймають її як готову модель майбутньої системи охорони здоров’я, за якою їм доведеться працювати. Коли є якісь недомовки чи неточності, це наштовхує на нерозуміння та паніку і серед населення. Саме таку реакцію викликали перші амбулаторії, скорочення кількості медичних закладів тощо.
«У концепції дуже гарно розписана проблематика галузі, але це було відомо й раніше. Мета виписана ґрунтовно, проте що ми будуємо, як буде виглядати система, які рівні медичної допомоги будуть, які принципи роботи — це все під питанням. Бо концепція мала би дати розуміння, що й як ми створюємо. Тому варто її переробити й удосконалити, — вважає Олександра Бетлій, координатор проекту «Аналіз реформи охорони здоров’я» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. — Незрозуміло, що ми фінансуємо. Оскільки було багато дискусій та дебатів у пілотних регіонах, то це треба відразу прописувати в концепції. Мене дивує, що розв’язання проблем починається із медичного страхування. Це пріоритет на найближчі два-три роки. Нещодавно заступник міністра Наталя Лісневська сказала, що медичне страхування зробить наявні платежі офіційними. Але це дещо спрощений підхід до проблеми. Так було і раніше, і це мене, якщо чесно, лякає».
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД: 900 ПАЦІЄНТІВ НА ОДНОГО ЛІКАРЯ, В УКРАЇНІ — ТРИ—ЧОТИРИ ТИСЯЧІ
Єдине, що медики сприймають позитивно, — це розширення повноважень у медичних закладах та запровадження лікарського самоврядування. Як пояснює Сергій Северин, більшість функцій будуть відібрані у державних органів — у міністерства, обласних та районних управлінь, більше вони не втручатимуться в атестацію, акредитацію, кадрові питання, у формування бюджету та інші внутрішні справи закладів.
«Нині це бюджетні установи, які строго працюють за видатками. Новим законом про медичну діяльність буде передбачено статус медичних закладів, що це — державне неприбуткове підприємство, коли керівник закладу матиме можливість вільно розпоряджатися коштами та укладати контракти між правлінням МОЗ, лікарями та медичним персоналом», — пояснював Олег Мусій раніше.
Натомість у відомстві планують поширювати досвід пілотних регіонів у інших областях, що в принципі зараз і відбувається. Однак із цим практикуючі медики не згодні. Так, зараз лікарі та медичні сестри отримують заробітну плату залежно від того, скільки пацієнтів обслуговують та скільки облікових документів про надані послуги підготували. Про якість лікування — жодного слова.
«Доплата до офіційної зарплати лікаря залежить від кількості закріпленого за ним населення. Це спонукає лікарів набрати якомога більше пацієнтів. Як один лікар може лікувати три чи чотири тисячі населення? Європейський досвід — 900 або 1200 людей на одного сімейного лікаря. Більше не беруть, бо втрачається якість медичних послуг. Крім того, лікарям і медсестрам треба ще вести величезну кількість документації саме за цими доплатами. У нас і так було багато паперової роботи, а зараз постійно додаються нові облікові форми. У нас кожний п’ятий лікар не працює з хворими (жодна цивілізована країна не дозволяє собі цього), бо ці фахівці — або керівники закладів, або статисти тощо», — каже Сергій Северин.
Також лікар не уявляє, як можна проводити реформу, коли Україна живе в умовах війни. Коли ми розмовляли з паном Сергієм, він зауважував, що його амбулаторія розташована за п’ять — шість кілометрів від Донецького аеропорту. Медичний персонал тут є, а от пацієнтів — немає зовсім.
У свою чергу Олександра Бетлій переконана, що якщо реформу розпочали, то її треба довести до логічного завершення за будь-яких умов. Але для початку експерт радить провести аналіз розпочатих змін. Бо якщо всі новації будуть запроваджуватись так як раніше, це ще більше підбурить населення, переконана Бетлій. Оскільки зараз концепція проходить громадське обговорення, у міністерства є можливість усі зауваження врахувати і не наробити тих самих помилок, що й попереднє керівництво. Тим паче, що фахівці свої рекомендації відомству вже надали.
