Благодійна... сфера послуг

За час військових дій в Україні багато чого змінилося. Є помилки, над якими мусять працювати і чиновники, і звичайні громадяни. А є ініціативи, з яких усім можна сміливо брати приклад. Спочатку ми дивувалися з потужності та мужності волонтерських груп, які взяли на себе важку, але надважлива ношу. За довгі місяці конфлікту такі ініціативи зростали у геометричній прогресії. Багато приватних компаній саме у цей час проявили свою соціальну відповідальність, стали меценатами заради людського «дякую», а не за гроші чи славу.

Про одну з таких ініціатив «День» дізнався від добровольця «Айдару» Олега — зараз він перебуває у Києві, лікує зуби. Абсолютно безкоштовно — у приватній клініці. Хто мав із цим справу, уявляє, який рахунок виставили би бійцю. Олег із вдячністю розповів про стоматолога Віктора Блажчука, який позбавив його невимовного болю. Після лікування — знову на фронт. А у Віктора потік пацієнтів не припиняється.

— Ми  долучилися до проекту «Здоров’я бійців АТО» на благодійній основі, так і  допомагаємо. Є кілька лабораторій, які безкоштовно виготовляють коронки та зубні протези. Лікуємо все повністю, починаючи від пломби, видалення зуба та протезного лікування. Робимо це у міру наших можливостей. Хлопців до нас направляють із головного військового госпіталю, там є волонтери, які про нас знають, — розповідає стоматолог.

Та бійці вдячні лікарю не лише за безплатну допомогу, а й за те, що робить це з душею, бо якби з’явився наказ лікувати бійців АТО безкоштовно у комунальній стоматологічні клініці, могло б бути іншим і ставлення, і підхід та якість.

РИБАЦЬКА ТЕРАПІЯ ТА БАСЕЙН

На щастя, таку ініціативу приватних структур підхоплюють і державні заклади. Приміром, у Чернівцях медичний університет на базі своєї стоматологічної клініки проводить так звані атракціони щедрості, коли лікарі працюють на благодійній основі. У Львові центр реабілітації Innovo (на базі військового госпіталю) з літа безкоштовно лікує бійців АТО. Акцент тут на проблемах опорно-рухового апарату та реабілітації після травм і операцій. У місті Берегове (Закарпаття) для бійців відкрив двері місцевий термальний басейн. Раніше він був базою для тренування спортсменів, згодом став здравницею, бо берегівська вода лікує чимало захворювань. Шкода, що безкоштовне відвідування басейну передбачено лише до кінця року.

На Волині за ініціативи психологів створено проект «Психологічна допомога учасникам АТО та їхнім сім’ям». І таких осередків психологічної підтримки з’являється все більше і більше. До слова, на Волині психологи працюють разом зі священиками. Волинь також стала відкривачем нового напряму допомоги для військових, охопивши сферу дозвілля. Кілька місцевих підприємців провели спеціальну зустріч, на якій обговорили, хто чим може допомогти бійцям чи їхнім родинам. Виявилось, у Федерації риболовного спорту готові організувати відпочинок на природі, навіть спробують провести курси риболовної терапії. Власники оздоровчих комплексів погодилися безкоштовно прийняти у себе демобілізованих учасників АТО. Місцева мережа спортивних закладів  також готова працювати з бійцями безплатно, якщо у них буде таке бажання.

А у Дніпропетровську відкрився магазин для рідних учасників АТО. Щоб придбати тут якусь річ, треба лише показати довідку члена родини учасника антитерористичної операції. За наявності — бери, що треба, безкоштовно.

Зі скрипом в Івано-Франківську, та й інших регіонах, місцева влада домоглася від приватних автоперевізників безплатного проїзду для воїнів. У Івано-Франківську обласна рада підписала задля цього навіть меморандум із компаніями. Це ще раз доводить, що справи йдуть краще, коли спрацьовує не лозина, а поклик серця.

ЯК 20 ГРИВЕНЬ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ

Якщо ж говорити про проект «Народний жетон», то тут спрацювали не лише душевні пориви, а й потреба зберегти людські життя. Перше, що спадає на думку: жетони солдатам потрібні для впізнання у разі загибелі. І чіпляти собі на одяг таку річ готові далеко не всі. Ініціатор проекту Олександр Кобко пояснює ціль жетона іншим чином: він рятує життя, якщо тебе поранено. І частина бійців усвідомлює потребу в жетоні лише на операційному столі.

— Ці жетони насправді — для того, щоб надати вчасно медичну допомогу. У цьому суть. Дуже часто бувають ситуації, коли санітари на полі бою не мають можливості визначити групу крові, резус-фактор, а така штука, яка коштує 20 гривень, може врятувати життя. Дуже багато замовлень від медсестер, від військових госпіталів, коли бійці приїжджають на лікування із травмами, тільки тоді розуміють, що їм потрібна така річ, — розповідає Кобко.

Збирають кошти на виготовлення жетонів, за словами Олександра, з миру по нитці. Вартість одного — 20 гривень. Якщо йдеться про жетон за зразком Міноборони — на 50 гривень дорожче. Замовляють їх і самі солдати, і матері, якщо у військових частинах є можливість надати необхідну документацію. Були партії на 500 чи 800 штук. Із жовтня минулого року до цього часу виготовили приблизно п’ять тисяч  жетонів.

«Я ХОЧУ, ЩОБ «ФАЙНІ НОВИНИ» РОЗДАВАЛИ ЗАМІСТЬ ГАЗЕТИ «ВЕСТИ»»

Відносно новим напрямом допомоги займається Микола Шваб. Його ціль — інформаційна підтримка бійців. Газета «День» теж уже майже рік  — на передовій. Але Микола Шваб взяв собі за мету щомісяця готувати випуск саме фронтового видання. І майже рік автор працює над проектом «Файні новини» — газета виходить накладом 5,5 тис. примірників. Допомагають йому три десятки осіб із різних куточків України. Є редактор, який працює просто на полі бою, у Донецьку, редагує газету під вибухи та постріли. Був час, коли веб-дизайном займався спеціаліст з Ізраїлю.

Один примірник видання була можливість побачити на складі волонтерської групи «Підтримай армію України». Дівчата якраз розбирали тоді посилки з-за кордону і формували нові. «Файні новини» їхали на фронт з цигарками та шкарпетками. І, в принципі, й зараз до бійців газета доходить лише через руки волонтерів. Пишуть у ній про те, як ми цінуємо та чекаємо вояків у тилу, є юридичні поради та актуальні новини з акцентом на позитив.

— Я хочу, щоб «Файні новини» роздавали замість газети «Весті», щоб людей виховували на цій газеті. Жодної копійки ми не вклали у проект, це просто чудо, — ділиться Микола Шваб. — Це є добрі файні люди, які розуміють цінність проекту. Читають нас на фронті, у лікарнях, читають солдати-призовники. Наша волонтерка Ірина проживала в Донецьку, розповідала, що коли з родиною сиділи у підвалі, їх рятували наші новини.

Ланцюжок таких ініціатив можна шукати та примножувати безкінечно. Тож ставимо три крапки, у разі чого — напишемо і про вашу.