Битва за Київ. Гаряча фаза

Наче кінопремія «Оскар», триває в Києві конкурс з вибору головного архітектора міста: з журі, презентаціями бачення розвитку столиці від кандидатів, з інтригами та медіа-скандалами, і врешті — з оголошенням претендентів на перемогу. 2 березня конкурсна комісія склала список фіналістів із 14 кандидатів, до якого увійшли Сергій Броневицький, Сергій Казарянц, Андрій Миргородський, Ігор Писарець та Юрій Скляренко.

ХТО — КАНДИДАТИ?

Найбільше балів журі — 13 — набрав Андрій Миргородський. Між іншим, його компанія свого часу перебудовувала Гостинний двір під торговельно-розважальний центр, створила вертолітний майданчик для Віктора Януковича у Маріїнському парку, займалась реконструкцією Поштової площі. Саме через ці проекти громада з самого початку була проти участі цього кандидата у конкурсі.

Таку ж, як і Миргородський, кількість балів набрав колишній головний архітектор Севастополя Юрій Скляренко. За даними кримських медіа, він був фігурантом двох кримінальних справ за корупційні схеми у сфері містобудування.

Десять балів отримав Сергій Казарянц, котрому приписують розробку Генплану Києва до 2025 року, що легалізує всі незаконно виділені землевідведення та несе загрозу історичному центру столиці.

З дев’ятьма балами увійшли до фіналу директор комунальної організації «Інститут генерального плану міста Києва» Сергій Броневицький, якому теж закидають корупційні схеми за часів попередньої влади, та директор ТОВ «Архітектурний дім» Ігор Писарець — у портфоліо його компанії здебільшого представлені проекти приватних садиб.

КОНКУРС ЯК ІМІТАЦІЯ

Перші враження громади від такої п’ятірки — жах і крах для Києва. Громадський активіст Сергій Щелкунов вважає, що конкурс як такий взагалі не відбувся: «Узяти хоча б історію, коли  двоє кандидатів набрали сто балів зі ста у тестуванні на знання законодавства і тепер вийшли у шорт-лист. Очевидно, що все це спочатку було заплановано у КМДА. Плюс сам підхід: на етапі презентацій перша частина конкурсантів виступала самостійно, а друга могла ознайомитися з презентаціями інших кандидатів, це — нерівні умови».

Хто ж обирав п’ятірку? Конкурсна комісія складається з 19 осіб, більшість із них — чиновники Київської міської державної адміністрації, є кілька представників Спілки архітекторів, один учасник від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, двоє іноземних фахівців та лише двоє громадських діячів. Хоча першими з ідеєю відкритого та прозорого конкурсу виступили саме київські активісти, які написали відкритого листа до столичного міського голови Віталія Кличка. Однак їхню участь у конкурсі обмежили, а сам відбір важко назвати відкритим та публічним, оскільки всі засідання проходять за зачиненими дверима.

ДИСБАЛАНС МІЖ СКАНДАЛАМИ ТА ДОСВІДОМ

Оксана Величко, секретар конкурсної комісії, представник ініціативи «Реанімаційний пакет реформ-Київ» та антикорупційної ради при голові міста, каже, що процедура була прозорою, а найбільша біда конкурсу — не було з кого вибирати. «Архітектори обирали на свій розсуд, влада, можливо, спираючись на свої симпатії та формати подальшої співпраці, у громадськості були свої критерії, — підсумовує Оксана Величко. — На жаль, молоді фахівці не захотіли йти у цю «м’ясорубку», щоб за невелику зарплату працювати під тиском та з купою проблем. Тому велика кількість нормальних та порядних архітекторів не подали свої заявки».

Зараз у конкурсної комісії є зауваження на майбутнє, як покращити процедуру вибору. «Зокрема, треба фіксувати, скільки кожен член комісії може пропустити засідань, бо бувало, що член комісії міг зайти, розписатись і піти — а це неприпустимо, — акцентує Оксана Величко. —  Також чіткіше треба обговорити процедуру оцінки кандидатів. Ми склали матрицю компетенцій, які він повинен мати. Серед них — відсутність конфліктних забудов та корупційного досвіду, наявність досвіду урбаніста. Але було важко збалансувати все це в одному кандидатові: якщо нема  корупційного досвіду, то нема і професійного, або ж є професійний підхід, але за людиною тягнеться шлейф будівельних скандалів».

ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ АБО ТЕЛЕДЕБАТИ

Коли буде відоме ім’я переможця, невідомо. Спочатку планувалось, що мер назве головного архітектора 11 березня. Наразі комісія визначається з датами публічних презентацій кандидатів та форматом: громадські слухання у Колонній залі Київради або дебати на телебаченні. Громадськість, у свою чергу, налаштовується на продовження битви за Київ.

«Хоч би хто став головним архітектором, це буде продовженням боротьби, яка відбувається сьогодні, — переконаний Сергій Щелкунов. — Нещодавно будівельники  влаштовували пікет під стінами міської адміністрації, влада шантажувала громадських активістів, що захищають Голосіївський ліс, тобто проблем та протистоянь побільшає. Не думаю, що архітектор, котрого призначать у результаті конкурсу, зменшить напругу у суспільстві. Сподіваюсь, громада зможе нав’язати свій порядок денний та впливатиме на головного архітектора».