Час отримувати задоволення
Репортаж із виставки декору та подарунків
Є таке модне слово — гламурний, яке доречно й не доречно використовують сьогодні всі, кому не ліньки. Ось саме цим словом, і аж ніяк не з моди на висловлювання, хочеться охарактеризувати III Міжнародну виставку декору та подарунків, яка нещодавно відбулася в одному з виставочних залів КиївЕкспоПлази. Нічого зайвого — тільки абсолютно не потрібні в господарстві, але просто необхідні для отримання задоволення від життя дрібнички. І, що особливо приємно, свіжі — не ті, які ми зустрічаємо практично в усіх столичних магазинах і на головній декоративній «барахолці» — Андріївському узвозі. До якого стенду не підійди, всюди знайдеш щось гідне півгодинного розглядання та запропонованої ціни.
Ось, наприклад, індійське панно. Багаторукі й багатоликі, іноді навіть з хоботом слона, боги сумні та загадкові. Панно мало того, що з самісінької Індії, так ще й коштує лише 95 гривень. Жінка, яка супроводжувала індійський стенд, розказала «Дню», що участь у таких виставках — доволі вигідне заняття, й кілька витребеньок уже встигли купити. А ось вишиті картини, які виставлено по сусідству, чомусь не продаються, хоча ціна на них називається — в середньому близько тисячі гривень. На картинах зображено найпопулярніші сюжети — наприклад, леви на полюванні чи оголені довговолосі дівчата.
Представники сімейства котячих «подавалися» на виставці під найрізноманітнішими соусами — наприклад, під шоколадним. «Український шоколадний двір» торгує не лише фауною, але й архітектурними об’єктами. Дзвіниця Києво-Печерської Лаври з білого шоколаду на фоні каштанового листка з молочного шоколаду, який у свою чергу розташований на плитці чорного шоколаду. Красиво, й напевно дуже смачно.
Були присутні й загадковіші предмети — приблизно метр висотою «кінетична скульптура». Вишуканий каркас, на якому елегантно й невимушено погойдується щось «гуманоїдне» з дерева. Описати складно, але очей не відведеш. Слідом — стенд різнокольорового паперу, що шурхотить, із якого можна зробити конверти, листівки, пакети, запрошення, загалом, на що фантазії вистачить. «Вироби» також представлені на стенді. Фотоальбоми найприємніших відтінків рожевого, блакитного, салатового, кремового, білого...
«Тягніть паличку! — попросив мене консультант сусіднього з паперовим стенду. — Дізнаємося, що з вами буде». Паличка схожа на паличку від морозива, тільки темніша, й витягнути її треба було приблизно з півсотні інших таких самих, вміщених у красиву дерев’яну склянку. Код на моїй паличці витіювато обіцяв мені щастя. Прикмета епохи змін — усім хочеться хоча б одним оком заглянути в таке непередбачуване майбутнє, тому всілякі ворожіння користуються величезним попитом. Одну таку склянку вже було куплено в цієї фірми напередодні мого приходу.
Ноєв ковчег. Сам ковчег дерев’яний, а в ньому фарфорові звірята, як водиться, «кожній тварі по парі». Є й «неукомплектовані» тварини. Фарфорова овечка, до якої прикріплено зворушливу записку: «Добрий ранок, кохана! Я вчора був дурником! Люблю, цілую. Петя».
А далі були килимки в формі машинок, літаків і паровозиків, подушечки під ноги у вигляді тигрів, котиків і плямистих корів, світильники, дзеркала, рамочки для фотографій. Усілякі варіації на тему дерев щастя, в тому числі й пальми щастя. Ляльки, новорічні ялинки, лампи, біжутерія. Срібні дівчата, які міцно обіймають себе за коліна. Величезний бронзовий лев із зеленою шевелюрою. Віяла, якими під силу обмахуватися хіба що культуристкам. Ароматичні свічки найрізноманітніших форм. Наприклад, мутного скла келих, як для червоного вина, в якому на яскраво-червоному фоні завдяки незнаному мені фізичному явищу б’ються астрологічні позначення Марса та Венери, тобто, чоловіка та жінки. Завдяки ароматичним свічкам виставка не лише була розкішною, але й не менш розкішно пахнула. Проте подарунковий папір, молочний шоколад і парфуми відвідувачів також внесли свої нотки в цей аромат.
Не обійшлося й без «власне українського» декору. Вишиванки, бісероплетіння, портрети Тараса Шевченка, глиняні та керамічні козаки, дерев’яні булави й пасхальні яйця з зображеннями славетних гетьманів і князів. Нам, звичайно, всі ці витребеньки за роки незалежності неабияк набридли, зате іноземці з задоволенням везуть із нашої країни подібні сувеніри. Загалом виставка справляла враження масштабного дня народження. Неначе до господині на свято прийшло кількасот гостей, і всі вони подарували красиві, але зовсім різні подарунки.
Порадували роботи молодих дизайнерів і декораторів, які представили свої роботи на творчому конкурсі «Креативна ялинка та новорічний декор». Здавалося б, чим можна урізноманітнити звичайну картинку ялинки з кульками та гірляндами? Виявилося, що варіантів безліч — ялинки з’являлися в найнеймовірніших іпостасях і обстановках. Іноді це були зовсім не ялинки, а, наприклад, кактуси. Обвішаний гірляндами кактус затишно розташовувався між червоними шторками на ескізі «Новий рік по-мексиканському». Але найбільш креативна ялинка виявилася не тільки не ялинкою, але й зовсім не рослиною. Уявіть собі кілька з’єднаних одна за одну зелених вішалок-плечиків, як вони продаються в магазині. І по боках до вішалок прикріплені квадратні картонки з намальованими на них ялинковими кулями... Важко уявити собі більш схожу на новорічне дерево конструкцію, одночасно так віддалену від нього за своєю суттю і призначенням.
На відкритті виставки було встановлено світовий рекорд із збирання найбільшої моделі орігамі «Батерфляй», якщо російською — «Метелик». Величезний метелик, зареєстрований у момент своєї появи на світ представниками Книги рекордів Гіннеса, символізував політ фантазії та творчу складову декорування житла. А також забезпечував присутність атмосфери дуже популярного сьогодні у світі японського мистецтва. Після народження рекордного метелика, всі бажаючі змогли спробувати свої сили у складанні різних фігурок із паперу, без допомоги ножиць і клею. Словом, вправлялися в орігамі. Це слово так і розшифровується. «Орі» в перекладі з японської означає «складати», а «гамі» — «папір».
Окрім того, на виставці на спеціальному майстер-класі можна було навчиться старовинному гончарству чи сучасній елітній кераміці. Компанія «Укрфлора» представила майстер-клас із оформлення новорічного столу, а компанія «Азур арт Бутік» вчила глядачів техніці розпису спеціальними фарбами вітражного скла.
Комусь може здатися, що елітна кераміка чи ароматичні свічки — надлишки жиру, з якого «бісяться» фінансово успішні співгромадяни. Позначаються пережитки радянського минулого, коли надлишком вважалося все, без чого можна обійтися. Так було простіше думати — адже дістати красиву річ простим радянським людям було не під силу. Сьогодні вишуканість стала набагато доступнішою і, мабуть, заборони на красиве життя вже знято. Прийшов новий час, прийшло вміння отримувати задоволення від життя, незалежно від достатку сім’ї. Прийшло, вибачте за банальність, почуття прекрасного. Тому й з’явилися такі масштабні виставки красивих речей, а слово гламурний стало таким популярним.