«Через наш сквер Європа відкриває Україну»

У сквері Небесної Сотні люди часто збираються на кінопокази, концерти, дискусії, толоки. Цього тижня журналісти прийшли сюди, щоб дізнатися важливі новини про сам простір. 4 липня координаторка створення скверу і керівник громадської організації «Місто-сад» Євгенія Кулеба в Барселоні одержала відзнаку «Особливе згадування» конкурсу The European Prize for Urban Public Space («Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір»).

Конкурс проводиться з 2000 року, відбувається раз на два роки і є дуже престижним. Конкуренція цього року була чимала: загалом подали 276 заявок, з яких журі відібрало 25 проектів-фіналістів, і потім двоє з них одержали нагороду, а чотири — відзнаку «Особливе згадування». Тепер про 25 кращих проектів дізнається вся Європа: пересувна виставка, яка розповідатиме про них, подорожуватиме країнами.

«ДИНАМІЧНА І СУЧАСНА ПРИСВЯТА ГЕРОЯМ»

Сквер Небесної Сотні з’явився на вулиці Михайлівський, 24 — 26 два з половиною роки тому. Громадські активісти перетворили захаращений смітник на простір з десятками видів рослин, дитячим майданчиком, сценою.

«Члени журі говорили, що дізналися про Україну через сквер Небесної Сотні, бо для старої Європи наша країна — загадка, — розповідає Євгенія Кулеба. — Для журі головне в цьому проекті, що він повністю орієнтований на людину. Також важливо, що це — динамічна і сучасна присвята героям. Присвята — це насамперед дія, а не пам’ятники і монументи, і тут люди об’єдналися навколо спільної мети і роблять щось заради неї щодня».

Ні Київ, ні Україна ніколи не одержували подібних нагород. Євгенія Кулеба написала міському голові Києва Віталію Кличку про цю перемогу, але відповіді не отримала, якоїсь реакції КМДА не було і коли цей матеріал ішов у друк, 7 липня. «Для мене це дуже особлива тема. Нами захоплюються європейці, а менеджери Києва — ні, — ділиться Євгенія. — Але ця нагорода належить усім киянам, усім українцям, бо сквер Небесної Сотні створювали сотні людей. Адже це — перемога Небесної Сотні». Керівник «Міста-саду» зазначила, що з радістю передасть один з двох екземплярів нагороди на зберігання до Музею історії Києва.

«ГОЛОВНЕ — ПОЛИВ ТА ЛЮБОВ»

Конкурс The European Prize for Urban Public Space орієнтований на архітектурні проекти, але це не завадило журі відзначити сквер Небесної Сотні, над яким не працювали фахові архітектори. «Тут все дуже професійно зроблено, бо залучені місцеві жителі, дитячий простір робили за допомогою дітей. Тут багато зелені, свобода від машин — те, що треба для публічного простору, а вже люди наповнюють його життям», — коментує архітекторка Олена Орап.

Ландшафтна дизайнерка Катерина Палюра вже і не знає, скільки видів рослин є у сквері, але переконана, що їх не менше ста. Ці рослини привозили з усієї України, люди самі їх висаджували, а тепер опікуються ними. «Перші рослини, які нам подарували, були із Західної України, — згадує Катя Палюра. — По телебаченню вийшов сюжет, у якому Женя (Кулеба. — Авт.) розповідала про сквер, і якась жінка, котра має розсадник рослин, почула це, дізналась наш номер телефону і надіслала саджанці. Ці дерева добирались до нас дуже довго, на перекладних. Абсолютно всі вони прийнялися, хоч деякі ми садили вночі, при світлі айфонів».

Зараз у сквері ростуть декоративні сакури, магнолії, рододендрони, дейції, барбарис, спіреї, бузок, алича, сливи, катальпи, граби і багато іншого. Є також дерева з історією. Наприклад, дуб і сакура Дідича, які посадив син героя Небесної Сотні Сергія Дідича. А нещодавно активісти «Міста-саду» оголосили толоку під гаслом «Подаруй скверу лаванду». І люди приносили кущики цієї рослини кілька днів.

Доглядають за всім цим багатством великою громадою. Катерина Палюра розповідає: «Траву треба поливати щодня і стригти раз на тиждень, вона у нас найвибагливіша. Троянди треба обрізати рідше, фруктові дерева — взагалі раз на рік. Зараз цим займається «Місто-сад», волонтери допомагають. Головне — полив та любов».

«ЄВРОПА ВИЗНАЄ СКВЕР, А СТАРА СИСТЕМА ЗАЛИШАЄТЬСЯ СОБОЮ»

Уже 12 липня в Господарському суді міста Києва відбудеться чергове судове засідання щодо повернення в комунальну власність землі, де розташований сквер Небесної Сотні. Засідання переносили кілька разів. «Власник землі просто затягує цей процес, і нічим цьому не зарадиш. Він не йде на жодні переговори, не хоче ні на що погоджуватись. У нас була зустріч півроку тому, і його представники казали, що побудують тут офісний центр і перенесуть мурал з портретом Сергія Нігояна, — каже Євгенія Кулеба. — Європа визнає сквер, а стара система залишається собою і не хоче здавати позиції».

Навіть важко сформулювати, чому переносять засідання. «Суддя каже, що треба дослідити якісь документи, треба отримати додаткові пояснення від міста — і ось така тяганина», — продовжує Євгенія. Нагадаємо, землю, де облаштували сквер, за часів одіозного міського голови Києва Леоніда Черновецького незаконно віддали у приватну власність. Столична влада, яка мала б усіляко сприяти тому, щоби обстояти ділянку, в судах поводиться доволі пасивно.

Тим часом команда «Міста-саду» встигає втілювати нові проекти. У матеріалі «Про символ нового Донбасу» (№ 116 за 6 липня 2016 року) «День» писав про ініціативу з реконструкції парку «Шовковичний» у Слов’янську, до якої долучилась громадська організація. А ще приклад скверу Небесної Сотні надихнув багатьох облаштовувати подібні простори. У Києві це — проект «СамоСад» і парк «Наталка». Тож столичний сквер Небесної Сотні цілком може стати паростком, з якого розів’ється омріяне місто-сад.