Чи буде нова хвиля економічної міграції?

Сьогодні В Україні є понад один мільйон внутрішньо переселених осіб (дані Мінсонполітики), близько двох мільйонів – на заробітках за кордоном (дані Інституту демографії та соціальних досліджень). Фахівці вважають, що якщо військова та економічна ситуації погіршуватимуться, у нас може виникнути нова хвиля економічної міграції. За даними львівської соціологічної агенції «Фама», яка є членом Соціологічної асоціації України, нині у 15% українців є бажання змінити місце проживання, з них 13,4% хочуть виїхати за кордон. Громадяни, які налаштовані на зміну місця проживання в межах країни, найчастіше кажуть про бажання переїхати у Львів, Київ, Івано-Франківськ та Харків. Ті, хто вважає, що йому буде краще закордоном, в більшості випадків вибирають Польщу, Німеччину, США, Росію, Чехію, Канаду, Італію та Іспанію.

Соціологи називають українців достатньо мобільною нацією: згідно з результатами всеукраїнського дослідження, кожен п’ятий наш громадянин хоча б раз у житті змінював місце проживання на час, тривалістю понад півроку. Респонденти, які раніше змінювали місце проживання, є значно мобільнішими за тих, котрі ніколи не переїжджали. Знову емігрувати хотіли б утричі більше респондентів, котрі змінювали місце проживання (30,8%) на противагу 10,6% респондентів, що ніколи не мали такого досвіду.

На думку демографів, міграція несуттєво впливає на демографічну картину: тривалі поїздки можуть призвести до відкладення народжування, але частими є випадки, коли наші громадяни освоюються за кордоном і народжують там. З іншого боку, виснажлива праця супроводжується погіршенням здоров’я. Адже  багато мігрантів, особливо тих, хто виїжджає на короткий термін, налаштовані якомога більше заробити коштів за найменший термін (менше приділяючи уваги техніці безпеки, умовам проживання, здоров’ю тощо).

Олексій ПОЗНЯК, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, завідувач відділу міграційних досліджень:

– До цифри про кількість охочих виїхати треба ставитися дуже обережно: деклароване бажання виїхати зовсім не означає, що людина буде здійснювати для цього певні кроки. В поглиблених дослідженнях ставлять питання саме про конкретні кроки для виїзду. Наприклад, чи цікавилася людина можливістю отримати візу, умовами працевлаштування тощо. З цього можна говорити про перспективу. Загалом же цифра – не велика. З іншого боку, якщо ситуація буде погіршуватися, можливе зростання бажання виїзду за кордон. Маю на увазі погіршення економічної ситуації, зниження рівня життя, зниження зайнятості – це призведе до нової хвилі трудової міграції. Трудова міграція – достатньо складна проблема на сучасному етапі. Україна залишається найбільшим донором робочої сили в Європі: за даними дослідження 2012 року, 1,2 мільйона наших громадян працювали за кордоном. Ця цифра – дещо занижена, тому що обстеження не охоплює довгострокових мігрантів, які роками працюють за кордоном. Тому, за нашими підрахунками, зараз закордоном є близько 2-х мільйонів українців.

Також сьогодні у нас виникли нові міграційні процеси, пов’язані із переміщенням людей із зони військових дій, появою внутрішньо переміщених осіб. За офіційними даними, їхня кількість перевищила мільйон, але відомо, що ці особи  не всі є зареєстрованими, тому, очевидно, їх більше. Таким чином, у нас на другий план відійдуть проблеми зовнішньої трудової міграції, хоча вони нікуди не зникають і залишаються серйозними й актуальними Виклики, з якими ми зіткнулися, це – збільшення навантаження на систему соціального страхування. Треба бути готовим до збільшення обсягу проблем: державі необхідно буде реагувати на більше коло загроз.

В першу чергу, необхідно думати про забезпечення роботою, бо це значно знизить соціальне напруження. По можливості треба сприяти розвитку підприємницької діяльності (хоча серед внутрішньо переміщених осіб більше жінок та дітей). Принаймні, це слід робити для тієї частини громадян, яка здатна займатися підприємництвом. Насамперед йдеться про пільгове кредитування, надання консультацій по розвитку бізнесу, – це серйозно полегшить вирішення проблем переселенців. Друге – житло. Треба запозичувати досвід Грузії стосовно створення тимчасових поселень для переселенців, у яких вони матимуть змогу жити. Тобто, все те, що стосується уразливих груп населення – це стосується переселенців…