Чи буде в Запоріжжі музей тоталітарної доби?

«Оксамитовий» варіант розлучення із символами радянської доби в Запоріжжі може стати взірцем для інших регіонів країни, проте його реалізація постійно наштовхується на бюрократичні перепони.

В Запоріжжі вже протягом півроку обговорюють необхідність демонтажу пам’яток тоталітарної доби. Після перемоги Революції Гідності тут, на відміну від більшості українських обласних центрів, і досі залишаються непохитними монументи Леніну та Дзержинському, що, на думку активістів місцевого Майдану і звичайних городян, суперечить сучасному вектору розвитку українського суспільства.

В кінці лютого цього року Запорізькою областю прокотилася хвиля «ленінопаду», що досягла й самого обласного центру — постраждав пам’ятник Леніну біля БК «Дроб’язко». Проте найбільший у Запоріжжі монумент «вождю», попри посилену увагу до нього з боку рішуче налаштованих патріотів, залишився на своєму місці.

На тлі невдалих спроб повалення творця радянської держави та напруженої суспільно-політичної атмосфери в країні активісти перейшли до пошуків компромісного варіанту розлучення із символами тоталітарного минулого. Вони неодноразово зверталися до місцевої адміністрації з вимогою прибрати з міста статуї радянським лідерам.

Представники влади погоджуються із активістами, однак цивілізований шлях вирішення проблеми затягується правовими перешкодами. Запорізька влада не може піти на демонтаж, оскільки законодавство передбачає лише перенесення пам’ятників. Монумент Леніну, зокрема, хоча і є комунальною власністю, але належить до реєстру пам’яток монументального мистецтва місцевого значення, тож на зміну його локації потрібен дозвіл Кабінету Міністрів.

Саме тому сьогодні активно обговорюють питання визначення місця, куди можна буде перенести усі радянські пам’ятки. Нещодавно адміністрація музею-заповідника «Садиба Попова», що недалеко від Запоріжжя — у місті Василівка, запропонувала прийняти у себе статуї Леніна та Дзержинського і, таким чином, започаткувати своєрідний музей тоталітарної доби.

Для остаточного зняття усіх правових питань щодо можливості демонтажу радянських пам’яток активіст запорізького Майдану та народний депутат Ігор Артюшенко надіслав депутатський запит на ім’я міністра культури В’ячеслава Кириленка із проханням розглянути правомірність вилучення пам’ятника Леніну із Переліку пам’яток історії та культури Запорізької області без відповідного клопотання органу місцевого самоврядування.

На думку нардепа, ліквідація радянських символів законним чином допоможе попередити спроби вандалізму, що в такий непростий для України час можуть слугувати фактором загострення суспільно-політичної ситуації в регіоні.

В процес обговорення проблеми активно включаються й представники місцевої інтелігенції. Так, професор Класичного приватного університету та заступник голови запорізької «Просвіти» Зиновій Партико вважає нелогічним увічнення творця злочинної держави в суспільстві, що стало на демократичний шлях розвитку. «Будь-який суспільний лад, що ділить людей на класи, злочинний. До таких устроїв належить Радянський Союз. Пам’ятники лідерам злочинного ладу повинні бути демонтовані», — наголошує науковець.

При цьому Зиновій Партико підтримує ідею створення музею тоталітарної доби і закликає місцеву владу посприяти цьому. «Міська влада Запоріжжя мала б виділити якусь земельну ділянку, де можна було б організувати (так, як це роблять у державах Прибалтики) музей тоталітарного мистецтва»,         — впевнений професор.

Запорізькі науковці дедалі частіше говорять про необхідність повернення запорізьким топонімам історичних назв, що були втрачені після приходу до влади більшовиків. Зокрема, директор Національного заповідника «Хортиця», кандидат історичних наук Максим Остапенко вважає, що місце Леніна повинен зайняти  пам’ятник Петру Сагайдачному, адже його прославлене ім’я має безпосереднє відношення до Запорізького краю. «Острів Леніна, що знаходиться біля дамби ДніпроГЕС, ніяк не пов’язаний з даною особистістю, — пояснює історик. — Насправді острів називався «Кичкаський мис», а нинішня площа Леніна мала назву «Урочище Сагайдачного».

На постаменті Фелікса Дзержинського, на думку Максима Остапенка, має з’явитися монумент Петру Григоренку, вихідцю з Приморського району Запорізької області, що стояв у витоків правозахисного і дисидентського руху в СРСР.

Науковців підтримує й радник міського голови Запоріжжя з питань архітектури Петро Антип, який неодноразово наголошував, що рішення місцевих депутатів не може вплинути на долю пам’ятника Леніну. «Я не знаю, яке рішення приймуть депутати, не знаю, які книжки вони читали, але пам’ятника Леніну в Запоріжжі не буде», — стверджував радник напередодні скандальної сесії, що відбулася 10 грудня (див. про неї у «Дні» №233 від 11 грудня 2014 року).

Натомість суспільна думка мешканців Запоріжжя не є такою однозначною. На міських форумах та в соціальних мережах городяни висловлюють різні позиції щодо демонтажу зазначених пам’ятників. У зв’язку з цим у міськраді з’явилась пропозиція організувати разом із виборами міського голови опитування серед мешканців міста з цього питання. Проте проект даного рішення, розглянутий депутатами на позачерговій сесії 10 грудня, так і не отримав необхідної кількості голосів, що відкладає вирішення назрілої проблеми на невизначений термін та створює черговий привід для критики місцевої влади.