Чиї гроші в лікарні?
Керівники медичних закладів не хочуть повертатися до фінансування через казначейство
У самостійність медичних закладів ще кілька років тому ніхто не вірив, а тепер керівники лікарень розповідають про відчутні переваги. Із впровадженням медичної реформи медичні заклади отримали фінансову автономію. Вони мають власні рахунки в банках, самостійно планують свій кошторис, а в разі надзвичайних ситуацій, як було з початком пандемії, можуть швидко провести закупівлю необхідного обладнання. На старті реформи рахунки в державних та комерційних банках відкрили 87% медичних закладів.
Раніше ж усі кошти заклади отримували через Державну казначейську службу. «Це постійні бюрократичні перешкоди, суттєве збільшення часу на проведення будь-яких платежів, неодноразова корекція платіжних документів та необґрунтовані вимоги надавати пояснення щодо кожної виплати. Що фактично є втручанням у процес управління медичним закладом», - наголошують представники ГО «Медичні лідери». Нещодавно представники цієї організації (а це здебільшого головні лікарі та практикуючі медики) заявили, що в уряду та Мінфіну з’явилася ініціатива перенесення рахунків комунальних некомерційних медичних підприємств у Державну казначейську службу України. Представники медичної спільноти вважають це кроком назад та наступом на автономію медичних закладів.
«ЦЕ УДАР ПО АВТОНОМІЇ ЗАКЛАДІВ»
Микола МАСЛЕНЧУК, головний лікар Іллінецької міської лікарні, пригадує, як потерпали керівники комунальних неприбуткових підприємств (саме на такі суб’єкти господарювання змінили статус поліклініки та лікарні) від співпраці з казначейством. «Я відчув це на собі, коли став головним лікарем у 2017 році. Наведу приклад – ми отримали кошти з держбюджету на закупівлю відеогастроскопа вартістю понад 2 млн грн. Провели тендер, виграла фірма, яка поставила без передоплати цей апарат. Ми почали ним користуватися, гроші в нас були на рахунках, але я не міг їх перерахувати, бо Держказначейська служба їх не пропускала. Зрештою, апарат у нас забрали. Тому я категорично проти повернення до цього механізму, – зауважує пан Микола. – Бо цей випадок свідчить про оперативність закупівлі. При роботі з казначейством на проведення виплат треба більше часу, і це навіть при тому, що гроші в нас є. Ми їх самостійно не зможемо використати. Я вважаю, що це удар по автономії закладів, по можливостях головних лікарів, ми ж працюємо як комунальні підприємства, вся відповідальність лежить на головних лікарях. Як же оперативно ми вирішуватимемо свої питання, якщо рахунки будуть закриті через казначейство?»
Емілія СЕМ'ЯНІВ, директорка Надвірнянського центру первинної медико-санітарної допомоги, працює керівником центру з 2018 року. За цей період часу всі відчули зміни на краще. «Це відчули і наші пацієнти, – каже керівниця центру. – Як автономний заклад ми мали можливість відкрити рахунки в банках, змогли планувати свою роботу, закупівлю медичного обладнання, ЗІЗ, тому що наш заклад почав працювати фактично з нуля, в нас не було нічого. За цей час центр став на ноги, отримав усе оснащення, яке потрібно, ми могли планувати та розвиватися далі. Кошти ми навчилися економно та правильно використовувати. Могли планувати навчальні події, заходи для покращення сервісу для пацієнтів. І повернення до розрахунків через казначейство – це повернення ледь не до радянщини, це бюрократична перешкода, яка не дасть нам можливості далі розвиватися. Казначейство значно затримує ці розрахунки, приймає рішення виділити кошти чи ні. В нас є думка, що ці кошти будуть використовуватися в інших цілях, для латання інших прогалин у системі охорони здоров’я. За нами стоять наші пацієнти, і ми будемо діяти різними методами, щоб цього не допустити».
«БУДЬ-ЯКИЙ ЗАКЛАД ПОВИНЕН МАТИ СВОЇ БАНКІВСЬКІ АКТИВИ НА ВИПАДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ»
Зараз зароблені лікарнею кошти хоче контролювати держава. Адже все, що отримує лікарня з держбюджету, – це кошти від Національної служби здоров’я України. НСЗУ виплачує певні суми медичним закладам за конкретно надані послуги пацієнтам. Лікарі згадують досвід лютого-березня минулого року, коли доводилося швидко приймати рішення про закупівлю засобів індивідуального захисту – як це робити в умовах співпраці з казначейством? Це значно зменшить можливості закладів щодо реагування на боротьбу з ковідом. За прогнозами головних лікарів, щоб проводити платежі через казначейство, в кожному закладі треба виділяти дві-три ставки, щоб люди займалися окремо цим напрямом. А це економічні втрати для кожного закладу. Для маленької сільської амбулаторії ці витрати на оплату праці нового працівника будуть фактично катастрофічними. В нинішніх умовах головні лікарі стали самостійними менеджерами, і цю можливість у них хочуть відібрати.
Лариса МАТЮШЕНКО, депутатка Бучанської міськради, зізнається, що спочатку з колегами навіть не повірили в таку ініціативу Мінфіну, думали, що це фейк, аби збурити людей (для уточнення «День» надіслав інформаційний запит до Мінфіну, бо на його сайті відсутня інформація про підготовку постанови про фінансування медичних закладів через казначейство).
«Але така тенденція є, – продовжує вона. – Абсолютно незрозумілим є прагнення забрати кошти в закладів, які змогли стати менеджерами, успішними медичними закладами. Вони зараз розчаровуються, тому що в них з-під ніг вибивають основу, яка закладалася реформою, тобто зміна системи фінансування для надання медичних послуг. Бачимо, як підтягнулися керівники наших закладів у питаннях управління, фінансування, кадрового забезпечення, багато чого вже зробили, щоб упорядкувати та організувати роботу закладів. І коли знову набуде чинності механізм фінансування через казначейство, ускладниться їхнє розуміння управлінської діяльності та прийняття управлінських рішень. Будь-який заклад повинен мати свої банківські активи на випадок надзвичайних ситуацій. Зараз цю можливість можуть забрати».
Таке рішення може негативно позначитися на виконанні програми «Доступні ліки». Програма виконується здебільшого через співпрацю з приватними аптеками. За словами голови «Медичних лідерів» Юлії ВОЛОДІНОЇ, представники фармацевтичного бізнесу заявляють, що як тільки кошти будуть переводитися на казначейські рахунки, вони припинять відпускати ліки за цією програмою.
Торік була та сама історія. Міністерство фінансів готувало постанову, за якою всі лікарні, центри сімейної медицини та інші медзаклади країни, яким платить гроші НСЗУ, повинні тримати ці кошти на казначейських рахунках. Тоді ж експерти пояснювали такий крок тим, що Мінфін хотів залатати прогалини в бюджеті на 2021 рік. МОЗ не погодило таку постанову. Схоже, фінансове міністерство намагається взяти під контроль медичні кошти з другої спроби.
