«Для чого ми це вчимо?»

«Діти вже пишуть контрольні роботи, диктанти з п’яти-шести речень, двічі на тиждень у них англійська мова і ще додатково — німецька, у знайомої син робить домашні завдання до опівночі», — нещодавно розповідала «Дню» мама першокласниці про те, як у доньки минув навчальний рік. Перевантаженість навчальних програм для початкової школи — тема болюча й дискусійна. Адже від дитини при прийомі до школи вимагають знати ази читання-писання-мислення, а скільки всього доведеться опанувати у першому класі — просто не вкладається у голові.

Тому ініціатива нового міністра освіти та науки Лілії Гриневич стосовно того, що навчальні програми для учнів 1 — 4 класів полегшуватимуть, батьків неймовірно тішить. Якщо Лілія Михайлівна доведе цю справу до кінця — і з хорошими результатами (адже це не перша спроба міністерства розвантажити шкільні програми), вона заслуговує увійти в історію української освіти як ефективний менеджер та новатор.

ПРАВИЛО ТРЬОХ «З» — У МИНУЛОМУ

Як пояснює Лілія Гриневич, програми мають стати такими, щоб учителю було легко відповісти на запитання дітей «для чого ми це вчимо?». Більшість знань, здобутих у шкільні роки, з часом забуваються. Те, чим не користуєшся у повсякденному житті, мозок стирає, як зіпсовані файли. Правило трьох «З» (завчив, здав, забув) сьогодні не проходить, діти мають розуміти, як застосувати здобуті знання та навички на практиці. Міністр обіцяє змінювати шкільне навчання саме в цьому руслі.

«Ми ставимо комплексне завдання: не забрати «щось зайве з програм», а за чіткими критеріями прибрати дублювання між предметами, а також інтегрувати в зміст існуючих базових предметів такі сучасні компетенції, як цифрова, підприємницька, громадянська, комунікаційна грамотність», — ідеться на сайті МОН.

Оновлювати навчальні програми для початкової школи, а потім — для дев’ятикласників, міністерство планує впродовж усього літа. Так, на початку червня мають сформувати робочі групи з кожної програми, а до 19 червня навчальні програми для початкової школи розмістять на публічній платформі для загального обговорення. До нього можуть долучитись усі бажаючі: вчителі, методисти, спеціалісти з базових компетенцій, освітні експерти, психологи, лікарі-педіатри, розробники онлайн-курсів та авторських програм.

Наприкінці липня оновлені програми має розглянути і затвердити колегія Міносвіти. Зміни повинні схвалити до серпневих конференцій для педагогів, щоб з початком навчального року учні працювали за полегшеними програмами.

РЕФОРМИ ПОТРЕБУЮТЬ ЧАСУ

За останні роки міністерство чуло від батьківської спільноти безліч нарікань щодо недолугості та нелогічності програм, помилок у підручниках, котрі готують автори, ніби відірвані від життя. Тому зараз більшість батьків очікує від Міносвіти дива. Та заступник голови громадського об’єднання «Батьківський контроль» Іванна Коберник радить не сподіватися на кардинально нові навчальні програми чи на освітню революцію. Адже нових підручників на 1 вересня ніхто не надрукує, а вчителів ніхто не змінить радикально. Це тривалий та непростий процес, який необхідно запускати вже зараз, і «Батьківський контроль» його підтримує.

«Це питання має дві складові. Так, міністерство працює над концепцією нової української школи, під яку виписуватимуть стандарти, програми та структуру, — її запровадження може відбутись не раніше 2018 року. Паралельно готується ґрунт, щоб нову українську школу було кому сприйняти. Вчителі, які готові та хочуть викладати по-новому, повинні отримати для себе приклади компетентнісного навчання, познайомитися з кращими практиками та використовувати їх, — зазначає Іванна Коберник. — Запровадження абсолютно нових навчальних програм вимагає суттєвих змін та апробації — не так, як це було з програмами та підручниками Табачника, коли «з коліс» все йшло в школу».

Оновлення програм не означає, що до 1 вересня вони стануть абсолютно іншими. Йдеться про сучасніший підхід до викладання, нову, зрозумілу та цікаву дітям форму подачі матеріалу, акцент на думанні, а не на механічному запам’ятовуванні.

КАЗКИ З... ГЕОГРАФІЇ

Нещодавно журналістка Галина Сергєєва лишила у своєму Facebook-акаунті цікавий допис про вчителя географії доньки: «Це Сергій Миколайович, його географію усі люблять, тому що він розповідає її у формі казок. Наприклад, недавно моя Оля розповідала весь тиждень одну таку казку: про трьох доньок Землі — сестер атмосферу, гідросферу та літосферу — з усіма подробицями, я навіть не знала такого».

Ось результат, що маємо отримати внаслідок оновленого навчання. Заодно доведеться «оновлювати» педагогів. За словами Іванни Коберник, не всі вчителі розуміють, що таке «компетентнісний підхід», воліють і далі працювати за існуючими програмами. «Зараз важливо забрати зайве. Наприклад, скоротити кількість авторів і творів, передбачених обов’язковою програмою з літератури, — дитина не може фізично прочитати їх протягом року, — зазначає Іванна Коберник. — Також треба прибрати дублювання матеріалу в різних предметах».

Додамо, що також важливо не зійти з обраного курсу. Часто нова команда в тому чи іншому міністерстві починає свою реформу з нуля, відкидаючи напрацювання попередників. Суспільство хоче гарантій, що освітня реформа неодмінно відбудеться, — тоді повірить новаторам і підтримає їх.