До кінозйомок у Мінську підключили війська НАТО
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19981225/4248-15_0.jpg)
Солдатські жарти тут мають сипатися, неначе з рогу достатку — тим паче, що персонажі розмовляють винятково фразами з пам'ятки сержантам з виховання особового складу роти й цитатами з армійської біблії — Статуту. Усе задумано загалом у стилі «Маски-шоу», а армія, яка з'являється на екрані, буде скупченням напівпридурків, не спроможних виконати навіть найелементарніший наказ (інша річ, що наказ може бути віддано так, що без пляшки й не розберешся, чого, власне, командир від тебе хоче). Мабуть, свого часу мінський банкір Євген Кравцов сам покуштував армійського ідіотизму, оскільки за фінансовими турботами не втомлюється зводити рахунки з химерами «статутних стосунків»: кілька років на Білоруському телебаченні він робив веселу ексцентричну програму на цю тему (на кшталт «Містечка»), а тепер найкращі сюжети вирішив перенести на великий екран, з'єднавши їх певною фабулою й запросивши для підтримки московських акторів — Євгена Жарикова, Семена Морозова й Олега Шкловського.
Знімали швидко, гарячково, без особливих репетицій. Семен Морозов навіть образився: «Я придумав, що мій герой, полковник Непутьовий, при командуючому навчаннями генералі Громові, як Коржаков при Єльцині, — з нього порошинки здуватиме. Та під час зйомок режисер про все це забув. Для нього було головним зняти певну кількість метрів на день. А нам натякали, аби ми робили свою справу й у сценарій не лізли». Проте постановника, котрий дістав гроші й отримав у своє розпорядження армію, можна зрозуміти: кожен зайвий день таких зйомок коштує ого-го скільки. А вже в монтажі він щось, те, що вийшло не смішно, скорочуватиме, а щось, за рахунок дублів, розширюватиме. Головне, щоб глядачеві було весело!
№248 24.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»