«Домашнє завдання» від ЮНЕСКО

Днями, 12 липня, в Кракові завершилась 41-а сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Офіційні зустрічі та засідання — позаду. Попереду в України — низка домашніх завдань у вигляді рекомендацій від міжнародних експертів-пам’яткознавців. Їх нещодавно озвучили громадськості та ЗМІ на брифінгу в уряді — мовляв, щоб не було перекручень і маніпуляцій.

Передусім Київ повинен підготувати план управління буферною зоною Софії та Києво-Печерської лаври. До осені в ЮНЕСКО чекають на цей документ для погодження. Наступна вимога — провести інвентаризацію всіх містобудівних перетворень, щоб мати загальну картину, які проекти вже реалізовано в буферній зоні, а які тільки готуються; які дозвільні документи для цього надавалися та якими органами. Результати моніторингу треба змоделювати у ЗD-форматі й показати Комітету всесвітньої спадщини.

ЧОМУ ВІДЕНЬ ЗАЗДРИТЬ КИЄВУ

Ще одна порада — визначити чіткі норми щодо регулювання висотності будівель. Для Києво-Печерської лаври є рекомендація зробити план усіх змін, запланованих на найближчі 30 років. І найцікавіша вимога — затвердити Генеральний план Києва. Саме цей документ може раз і назавжди, на думку експертів ЮНЕСКО, вирішити питання так званого чорного списку для України. Нагадаємо, до нього потрапляють об’єкти всесвітньої спадщини, які опинилися під загрозою існування. Певно, в Комітеті всесвітньої спадщини мало знають про скандали довкола нового генплану столиці, оскільки він містить багато загроз для Софії та Лаври, зокрема щодо забудови історичного центру з порушенням норм висотності.

На виконання всіх завдань маємо час до 1 грудня 2018 року. А на 43-й сесії ЮНЕСКО «київські» питання включать до порядку денного, також розглядатиметься внесення нашого об’єкта до «чорного» списку.

«Трагедії, якою нас лякали ще зі Стамбула (торік там проходила сесія ЮНЕСКО. — Авт.), де ми могли втрапити у «чорний» список, не сталося. Київ до такого списку не увійшов, на відміну від Відня, — коментує Тамара Мазур, заступник міністра культури України. — Моніторингова місія ЮНЕСКО (відвідала Київ у березні цього року. — Авт.) відзначила зусилля держави щодо врегулювання існуючих проблем, і цього року рішення вперше не містило згадки про будь-яку конкретну адресу. При цьому наголошувалося, що держава має зосередити увагу на всіх забудовах у буферній зоні. Крім того, цей звіт поставив крапку в забудовах на території Києво-Печерської лаври, що здійснюються монастирем. У рішенні чітко написано, що роботи, здійснені церквою, не впливають на пам’ятку».

ДО ЛАВРИ — НУЛЬ ПРЕТЕНЗІЙ?

Якщо поява нових об’єктів і перебудова існуючих під виглядом реставрації не є прямим впливом на Лавру            — що ж, тоді в громади та експертів не повинно бути претензій до Української православної церкви (Московського патріархату), котра останні роки господарює на території заповідника.

«Моніторингова місія визнала, що проведені в Лаврі роботи не впливають на універсальну цінність об’єкта, — наголошує Любомир Михайлина, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. — Разом з тим, було висловлено зауваження, що перед проведенням суттєвих робіт у заповіднику необхідно повідомляти про це Комітет всесвітньої спадщини,  щоб отримати висновок, чи впливають ці роботи на цінність об’єкта».

Також гендиректор заповідника розповів, що планується розробка довгострокової програми реабілітації об’єктів, які перебувають на балансі заповідника. Цей план узгоджуватиметься з Мінкультом і надсилатиметься на аналіз до ЮНЕСКО. Не хочеться, щоб це стало черговою маскувальною програмою для монастиря і щоб за ширмою реставраційних робіт будувались нові готелі, крамниці чи інші господарські приміщення.

Раніше активісти громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» зазначали, що існує з півсотні будівельних проектів якраз у буферній зоні двох святинь. Звісно, не всі поблизу Лаври.  Та нещодавно громадська діячка та екс-депутат Київради Олена Терещенко (Єскіна) розповіла на своїй Facebook-сторінці про нові тривожні дзвіночки: «У неділю, 9 липня, були свідками гасіння пожежі по вулиці Лаврській, впритул до стіни Києво-Печерської лаври. Погодьтеся, дивне господарство з дивних МАФів у буферній/охоронній зоні пам’ятки світового значення. Що це таке і з яких причин виникла пожежа? Чи це випадковість, чи існував задум спалити частину пам’ятки заради здійснення чергової реконструкції?».

ЗВУКОВИЙ ЗАХИСТ СОФІЇ

Софія отримала від ЮНЕСКО лише одне зауваження — поліпшити стан бурси, пам’ятки XVIII століття, котра півстоліття перебуває в оренді. У Національному заповіднику «Софія Київська» обіцяють вирішити проблему найближчим часом. Та виконання більшості «домашніх завдань» від ЮНЕСКО залежить від того, як Міністерство культури налагодить співпрацю з Київською міською радою. Чи вийде це — сумніваються в самому Мінкульті. Приміром, звернення чиновників з вимогою зменшити навантаження на Софійську площу та відмовитися від проведення там усіляких святкувань лишилося без відповіді.

«Перед Софією була сцена до Євробачення-2017, і під час цих святкувань ми замірювали рівень децибелів та їхній вплив на пам’ятку. Ми побачили, що є суттєві перевищення норми, а це негативно впливає на збереження об’єкта. Ми зробили припис для організації, котра влаштовувала ті концерти (Folk Ukraine. — Авт.). Під час святкування Дня міста вже було тихіше. Крім припису, ми готували лист до Київської міської держадміністрації, щоб зменшити навантаження на площу, винести ці заходи за межі буферної зони. На жаль, досі немає відповіді від київської влади, — розповідає Олександр Єпіфанов, начальник управління охорони культурної спадщини Міністерства культури. — Тому ми хочемо підписати меморандум чи договір про співпрацю з КМДА щодо подальших дій задля виконання рекомендацій ЮНЕСКО та збереження об’єкта. У цьому договорі має бути видно, хто і за що відповідає».