Допомога у відповідь

Аварія на атомній електростанції «Фукусіма-1» поставила Країну Сонця, що сходить, по суті, перед тими ж проблемами, які виникли перед Україною внаслідок аварії на ЧАЕС. Наш досвід, на жаль, негативний, нині вивчається, і, зрозуміло, уважніше, ніж раніше. Це визнав відомий вчений-мікробіолог, професор університету Йокаїчі (Японія), доктор Масахару Кавата — він як член ради директорів неурядової громадської організації Асоціація «Чорнобиль-Тюбу» разом з іншими її представниками минулої п’ятниці у Житомирі зустрічався з пресою. Нині, зазначив науковець, люди, що живуть у районах, прилеглих до АЕС «Фукусіма-1», відчувають те саме, що, наприклад, мешканці Народицького району, яким Асоціація «Чорнобиль-Тюбу» допомагає більше 20 років. При тому, в деяких місцях територій навколо зруйнованих землетрусом і цунамі блоків японської АЕС рівні забрудненості в сотні разів перевищують показники, що спостерігаються у нас. За визнанням пана Масахару Кавата, до нинішнього часу наслідки аварії на «Фукусіма-1» не ліквідовані, і це займе багато років. Поворот, який рік тому навряд чи міг передбачити навіть дуже тонкий аналітик — тепер японцям можуть стати в нагоді досліди в рамках проекту «Ріпак для Народицького району». Нагадаємо, його результатом мають стати, зокрема, рекомендації, що і як робити для відродження забруднених радіацією регіонів (про нього у «Дні» №151 за 26 серпня 2010 року автором цих рядків опублікований спеціальний матеріал). Маємо схожі проблеми, хоча пострадянським країнам ще вчитися і вчитися у японців, як слід підходити до їх подолання. Показово, що лише зараз «ріпаковим проектом» (повторимо, він розроблявся для нас) більш-менш серйозно зацікавилась місцева влада і особисто голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук.

Чому, безумовно, слід ще повчитися у японців, так це готовності прийти на допомогу іншим — частина з членів Асоціації «Чорнобиль-Тюбу», зазначив професор Масахару Кавата, поїхала вимірювати радіаційний фон в районах навколо «Фукусіми-1». Японських жителів, особливо сім’ї, де є маленькі діти, дуже непокоять ці питання. Але є і знайомі нам з 1986-го року паралелі — за словами шановного професора, ці люди не задоволені офіційною інформацією і воліють мати власні дозиметри для замірів одночасно радіаційного фону та індивідуального опромінення. В Японії вони виробляються, але попит дуже великий. Тому Асоціація «Чорнобиль-Тюбу» звернулася по допомогу до України, точніше, до житомирського благодійного фонду «Заложники Чорнобиля», з яким давно і успішно співпрацює. Фонд оголосив про збір коштів, і на даний час від українських громадян та організацій надійшло майже 200 тис. грн. Однак за вкоріненою у нас звичкою, справа, розпочата відразу після аварії на АЕС «Фукусіма-1», до цього часу не вирішена — львівське підприємство, яке обіцяло їх поставити, посилалося на нестачу комплектуючих, і тепер термін виконання замовлення віднесено на серпень. Чи стане він остаточним? Голова фонду Володимир Киричанський говорить, що впевненості немає, як не можна точно сказати, скільки буде поставлено дозиметрів, бо ціну на них вже змінювали в сторону збільшення (з 150 дол. до 180 дол.). Він же наголосив, що, незважаючи на велику катастрофу в Японії, збитки від якої оцінюються в 445 млрд. дол., «Чорнобиль-Тюбу» продовжує допомагати Житомирщині, і нещодавно фонд отримав сертифікат на кошти в сумі 21 тис. дол.

А ось наші співвітчизники, за словами В. Киричанського, на заклик допомогти власними коштами на придбання дозиметрів, відгукнулися не вельми активно (В. Киричанський висловив нашій газеті окрему подяку за його опублікування). Свої гроші несли в основному ті, хто на собі відчув наслідки «чорнобильської» радіації або мав допомогу від Японії. Учні ліцею №25 (єдиної школи, що відгукнулась) принесли майже 3 тис. грн. в основному купюрами по 1—2 грн. і металевою дрібнотою, які супроводили листом: «Тримайтеся, ми з вами». Практично проігнорували запити фонду підприємці і місцеві депутати. Повчитись би їм на прикладі японців — члени «Чорнобиль-Тюбу», з ким доводилось зустрічатися автору, завжди відзначалися скромністю в одязі і манерах, чемністю і доброзичливістю. Будучи представниками однієї з провідних країн світу, вони ніколи не демонстрували зверхності і зарозумілості. Чомусь відразу пригадуються щільні ряди «Майбахів», «Поршів», «Лексусів» та інших «крутих» авто на вулицях навколо Адміністрації Президента України, Кабміну, Верховної Ради, куплені в тому числі на «відмиті» з «чорнобильських» програм гроші. А японські діти, розповів В. Киричанський, збираючи кошти для постраждалих дітлахів Житомирщини, заощаджували на сніданках, збирали і здавали на металобрухт баночки з-під «Кока-Коли»...