Ганночка малює казки

Такий і Золтан Жофчак — ужгородський керівник авторського навчально-виховного комплексу, створеного замість загальноосвітньої школи №2. Заслужений педагог узяв за мету розвиток фантазії та небайдужості малюків (бо до школи долучений і дитсадок. — Авт. ) та молоді до навколишнього життя. Кожен учитель виступає автором власної програми виховання, яка затверджується педрадою. Тому й комплекс — авторський. Крім відомих предметів, при ньому надихають душу дитячий театр, знаменитий в Україні та зарубіжжі хор «Едельвейс» під керівництвом самого З.Жофчака, студія прикладного мистецтва, вокальні ансамблі, мала академія мистецтв із акцентом на закарпатську етнографію...

З веселого вирування навчально-виховного комплексу вдалося «вихопити» 24-літню Наталію Хухру. Вона ж бо в своїй студії живопису й діток учила малюнку, і сама готувалася до власної персональної виставки в «Арт-салоні» Будапешта. Закінчила Поліграфічну академію у Львові, вже четвертий рік радо працює в З.Жофчака. Зараз із десятьма групами своїх учнів-фантазерів оформляє нове приміщення для студії живопису. Тут і ліпші взірці із щорічних підсумкових виставок, і стенди про російські та голландські натюрморти, розвиток закарпатської школи живопису, і декоративні тарілки, подаровані краянами під час творчих експедицій у села.

Її учениця — третьокласниця Ганя Полак сказала мені:

— Я кожен день малюю казки. Малюю багато. Бо якщо я зупинюся — то життя стане ще страшнішим.

Я не міг нічого сказати у відповідь. Дивився просвітлено на хоч і фантазійно-казкові, але водночас дуже реально-радісні авторські листівки Наталії Хухри із зодіакальними знаками, — і сам починав вірити, що казку малювати обов'язково треба. На зло всьому! Кожен день. Бо хоч «поезія не може жити на смітнику, але без неї життя — злочин». Так говорив Михайло Коцюбинський. Так сказав би він і сьогодні.