«Гірські» свята в Закарпатті
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20010917/4168-5-2.jpg)
В минулі вихідні відмічався День працівників лісового господарства. До цієї дати в Межигір’я на Закарпатті з’їхалися працівники лісової галузі з 13 районів області. Вибір місця — невипадковий: близько 70% території Закарпатської області покрито лісом і практично в кожній сім’ї тут є люди, які пов’язали свою трудову діяльність iз лісовим господарством.
Офіційна частина свята полягала в тому, що працівників лісу привітало «лісове» начальство й побажало їм успіхів у їхній нелегкій боротьбі зі злісними шкідниками, жадібними до «зеленого золота» України. Лісники, що відзначилися на цій ниві, були нагороджені почесними грамотами. Цікаве розпочалося пізніше, коли «іменинники» під час показових виступів продемонстрували публіці свої професійні навички. Зокрема, команди різних лісогосподарств показали спритність і вправність у швидкості й точності розпилювання колод, звалення останніх, попаданні сокирою в ціль, швидкості розбору електропили, а також у вправі, яка викликала у глядачів ностальгічні асоціації з відомою картиною «Ленін на суботнику» — бігу на задану дистанцію з тридцятикілограмовою колодою на плечі.
Надвечір лісники, отримавши насолоду від корисної фізичної праці, разом iз глядачами плавно перекочували в саме серце Карпатських гір. Тут в цей день на берегах знаменитого озера Синевір «набирала обороти» ще одна значна для Закарпаття подія — фольклорний фестиваль «На Синевір трембіти кличуть», ініціатором проведення якого виступила обласна адміністрація.
За словами української співачки Надії Копчи, що відвідала цей захід, якщо даний фестиваль стане традиційним, то згодом у нього є всі шанси стати справжньою подією для всієї України, оскільки неординарним є навіть вибір місця для його проведення. Важко не погодитися хоча б тому, що досвіду проведення «високогірних» музичних свят Україна поки ще не знає. І можливо, згодом, свій «зоряний» погляд на благий почин кине якомога більша кількість корифеїв української сцени. А «гірські» фестивалі зможуть зібрати таку ж аудиторію, як і їх «рівнинні брати» у Києві або Каховці.