«Iмунітет» до шахрайства
Український форум благодійників проводить низку тренінгів для поліцейських, щоб побороти псевдоволонтерствоНа це літо заплановано три навчальні зустрічі з патрульними Національної поліції. У червні Український форум благодійників провів перший семінар у місті Березань, наступні пункти — Харків і Дніпро. Мета — побороти шахрайство у сфері публічної благодійності. Законодавча база для цього існує, є відповідні статті Кримінального кодексу України і постанова Кабміну про збір коштів на потреби оборонних структур, але проблема не зникає.
Кілька років тому громадські організації проводили інформаційну кампанію, під час якої роз’яснювали громадянам, як перевіряти благодійні фонди, чому не варто довіряти псевдоволонтерам, котрі збирають кошти біля транспортних розв’язок або у метрополітені тощо. Оскільки успішні результати — це справа не одного дня, Український форум благодійників продовжує роботу над виведенням шахраїв на чисту воду. Цього разу — разом із поліцейськими.
ПРОБЛЕМИ — ВІД НЕСТАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
Як покласти край псевдоволонтерам у сфері благодійності — питання дискусійне. Як ідеться на сайті Українського форуму благодійників, між фахівцями обговорюється кілька способів побороти шахрайство: заборонити скриньковий збір взагалі, оформлювати кожну пожертву через прибутковий касовий ордер, заборонити публічний збір пожертв на вулицях, а також забезпечити масову просвіту населення щодо правил готівкового збору та відповідальності за свою пожертву.
Саме на просвітницьких акціях наголошували і поліцейські під час тренінгів. Під час навчання патрульні проходять анонімне анкетування. І після першого семінару виявилося, що 75% присутніх на тренінгу представників поліції зазначили, що інколи під час патрулювання помічають осіб, що здійснюють публічний збір коштів. На думку частини поліцейських, це відбувається через недостатнє інформування як населення, так і поліцейських. Правоохоронці вважають, що значно більший ефект матимуть не відкриті кримінальні провадження, а саме профілактичні заходи. Це як захворювання, від якого краще убезпечитись щепленням, ніж потім довго лікувати.
«У ПОЛІЦІЇ НЕМАЄ НАТХНЕННЯ БОРОТИСЯ»
Сформувати «імунітет» до шахрайства може співпраця між правоохоронними органами, громадськістю та державними структурами. Як розповів адвокат, директор інформаційного агентства «Єдина служба правової допомоги» Денис Осмоловський, котрий проводить тренінги, поліція має свої функції превентивної діяльності, але вони виконуються слабко. Тому немає ані результатів боротьби із шахрайством, ані потужних інформаційних кампаній.
«Поліцейські знають достатньо щодо того, як боротися із шахраями, але немає підстав говорити, що ця боротьба ефективна, — продовжує Денис Осмоловський. — У зв’язку з цим немає натхнення ні боротися, ні протидіяти. Ми змінюємо їхні пріоритеті, переконуючи, що превентивно-інформаційна діяльність може запобігати шахрайству в сфері благодійності. А під запобіжниками маємо на увазі взаємодію між державними органами, поліцією та громадськими організаціями. Ми хочемо дати поліції стимул і створити систему взаємозв’язків між державними органами та громадськістю, але ці зв’язки треба показати на конкретних прикладах. Тому спочатку ми виділяємо проблемні місця, а потім розповідаємо, хто куди повинен бігти та що робити, щоб був результат саме щодо упередження злочину».
Щоб поліцейські краще розуміли алгоритм своїх дій, якщо під час патрулювання побачать підозрілого волонтера-прохача, експерти форуму підготували методичку «Публічний збір готівкових пожертв і боротьба з шахрайством». Звісно, це не панацея, але це зрозуміла інструкція, де розписано, які документи слід вимагати для перевірки підозрілої особи, на які закони при цьому опиратися та які обвинувачення висувати.
«ПЕРШИЙ УСПІХ — БАЖАННЯ ПРАВООХОРОНЦІВ СПІВПРАЦЮВАТИ»
У методичці наведено кілька прикладів, чому так важко притягнути до відповідальності псевдоблагодійників. Так, для збору коштів наймаються особи, котрі не в курсі, що їхній наставник хоче покласти зібрані гроші у власну кишеню. Або шахрай навмисно товаришує з особою, яка потребує благодійної допомоги, збирає публічно кошти нібито на її потреби, але залишає їх собі. Або ж фіктивний благодійник використовує для збору коштів загальну інформацію щодо осіб, які потребують певної допомоги, наприклад, дані про онкохворих чи безхатченків.
«Кількість кримінальних проваджень, які мають розслідувати правоохоронці, така велика, що сфера запобігання та боротьби із шахрайством — не той пріоритет, на який вони звертають увагу, — додає Денис Осмоловський. — На семінарах я бачу, що вони мають по 300 кримінальних проваджень і думають про інше. Ми не можемо переключити мозок правоохоронців на нашу сферу. Це поступовий процес, який треба насичувати інформаційно, показувати приклади та результати».
«Ця компанія не короткострокова, перший її успіх — це бажання поліції співпрацювати з нами, — продовжує Поліна Нюхіна, в. о. директора Українського форуму благодійників. — Проблема не в законах, а у правовій природі цих шахрайських дій. Бо коли людина кидає свої три гривні у якусь благодійну скриньку, вона робить це добровільно. Через це ніхто не писатиме заяву до поліції про шахрайство. А немає потерпілого — немає кримінальної справи. Щоб звести кількість шахрайств до мінімуму, люди мають більше знати про проблему. Про те, що їхні 20 гривень можуть стати частиною чийогось нового будинку. Так само патрульні мають знати, що, якщо будуть прискіпливіше ставитися до нібито волонтерів, для шахраїв це сигналізуватиме про небезпеку. Ми прагнемо хоча б розпочати зміни, бо це системне питання і дуже недалекоглядно очікувати, що кілька тренінгів позбавлять Україну від шахраїв».
До речі, попит на такі розмови доволі великий. Український форум благодійників наразі отримує заявки від регіональних підрозділів Національної поліції, щоб провести такі тренінги у себе або отримати методичні матеріали.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, Національна поліція відповіла на інформаційний запит «Дня» щодо боротьби правоохоронних органів із шахраями та псевдоблагодійниками. За даними Департаменту карного розшуку Національної поліції України, окремої статистики щодо випадків вчинення шахрайства зазначеної категорії немає. У прес-службі Нацполіції нагадали, що за шахрайство передбачено покарання за ст. 190 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна. Громадянам в НПУ порадили бути пильними і при виявленні шахрайських схем телефонувати за номером 102.
Випуск газети №:
№130-131, (2017)Рубрика
Суспільство