Iсторія про те, як пінгвіненя й мавпочка множили морозиво

Прокинувшись якось рано-вранці від щебетання пташок, пінгвіненя Пок висунулось у вікно й сердито закричало: «Гей ви, пернаті, чого розгаласувалися, ще й на світ не зазоріло! Спати заважаєте!»

До віконця підлетів горобець, сів на підвіконня і процвірінькав:

— Поглянь, який чудовий ранок! Годі спати, ти так усе літо проспиш. — Яке там ще літо, — спросоння пробурмотіло пінгвіненя, не розтуляючи очей. — Та відкрий ти очі, спаньку, — засміявся горобчик.

Пінгвіненя розімкнуло очі й побачило, що справді настало літо.

— Ура! Літо прийшло! — закричало воно в усе своє пінгвіненяче горло.

Слід сказати, що це було незвичайне літо, бо пінгвіненя Пок закінчило перший клас і тепер почалися перші в його житті літні канікули. А що може бути кращим від літніх канікул!

Пок хутенько вмився, зробив зарядку, обтерся холодною водою, поснідав, сів на диван поруч із вікном і заходився посилено розмірковувати про те, чим же йому займатися під час літніх канікул. Він просидів удома цілий день, але так нічого і не придумав. Увечері пінгвіненятку стало дуже сумно через те, що один день канікул уже минув, а нічого корисного й цікавого він не зробив. Тут він помітив горобця, котрий розбудив його вранці. Горобець летів із маленьким рюкзаком за спиною.

— Бувай, — крикнув він пінгвіненятку, — я відлітаю подорожувати.

— Ну ясна річ, — зрадів Пок, — як же я сам не здогадався. Влітку слід подорожувати! І не просто подорожувати, а подорожувати туди, де живуть твої друзі.

Пінгвіненя відразу ж заходилося збирати валізу. Воно взяло солом'яний капелюх, темні окуляри від сонця, рушник, мило й зубну щітку, і книжку про дядька Федора, кота Матроскіна та собаку Шарика, щоб читати в дорозі.

Як ви вже, напевне, здогадалися, Пок вирушив на південь. І не просто на південь, а в Африку, у гості до своєї подружки мавпочки Рити.

Рита дуже зраділа, коли Пок приїхав до неї в гості. Вона пригостила його бананами, які всюди ростуть в Африці, так само як у нас яблука та груші. Після того як пінгвіненя відпочило й перехопило, воно розповіло Риті, як цікаво навчатись у першому класі.

Мавпочка жахливо заздрила Поку, позаяк була на рік молодшою від нього і ще не ходила в школу.

— Послухай, — сказала вона Поку, — давай пограємось у школу.

— Давай, — погодилося пінгвіненя. — Ми вивчатимемо множення.

— А що ми множитимемо? — запитала Рита.

— Банани, — відповіло пінгвіненя, котрому вони дуже сподобалися.

— Ну-у-у, банани не цікаво, у нас тут цілий рік банани. Давай ліпше морозиво!

— Гаразд, — погодився Пок, — давай морозиво.

Адже він був старшим від Рити на цілий рік, тож поступився, аби зробити їй приємне.

— Слухай задачу: скільки буде, коли помножити дві порції морозива на два? — Ні, Поку, адже ми домовилися морозиво множити, а не якісь там порції, — образилася Рита. — На порції розділяють різну їжу, — пояснив Пок, — Якщо ти в їдальні візьмеш порцію борщу, то це буде тарілка борщу. Порція компоту — це склянка компоту, ну а порція морозива — це одне морозиво у стаканчику чи на паличці.

— Тоді, — сказала мавпочка, — давай краще не дві, а три.

— Що три? — не зрозумів Пок.

— Ну, три порції морозива помножити на два.

— А, зрозуміло, буде шість.

— Ні, краще п'ять порцій помножити на два.

— Тоді буде десять.

— Десять порцій морозива! — зраділо закричала Рита. — Знаєш, Поку, мені дуже подобається множення. Це найцікавіше заняття на світі. — Потім вона подумала й запитала: — А яке морозиво ми множили?

— Що означає яке? — спитав Пок.

— Ну, полуничне, суничне чи шоколадне?

— Це однаково, адже перемножуються лише числа.

— А от і не однаково! Мені більше подобається шоколадне. Поку, любий, давай ми будемо множити шоколадне морозиво.

— Гаразд. Скажи мені тоді, скільки буде, коли дві порції шоколадного морозива помножити на п'ять?

— Не знаю, адже ми тільки п'ять порцій множили на два, — засмутилася Рита.

— Насправді, це однаково, що 5 помножити на 2, що 2 на 5, — поважно пояснив Пок. — Від зміни місць співмножників добуток не змінюється. У першому й у другому випадку буде 10. — Який ти розумний, — була вражена Рита. Пінгвіненятку дуже сподобалася похвала Рити. Адже завжди приємно, коли тебе хвалять за діло. — А тепер я навчу тебе ділити. Розділи 4 на 2. — Як це? — Ну, уяви, що в нас є 4 порції шоколадного морозива і нам потрібно їх поділити одне з одним порівну. — Тоді, тоді, тоді... — Мавпочка замислилася. — Тоді нам із тобою по 2 порції найсмачнішого шоколадного морозива! — Молодець, ти правильно розділила. — Знаєш, Поку, ділити мені також подобається. Адже так приємно ділитися з друзями чим-небудь смачненьким.

Так вони грались у школу до самісінького вечора. А тоді вляглися спати під пальмою. Засинаючи, пінгвіненя думало: «Краще б ми все-таки множили банани!».

Позаяк банани йому подобалися значно більше, ніж морозиво.

№238 11.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»