КОМЕНТАРІ «Дня»
Юрій ХУДЯКОВ, віце-президент Спілки архітекторів України:
— Я не член Містобудівної ради, чому, чесно зізнатися, навіть трохи радий. Тому говорити про цей конкретний об’єкт мені складно. Але можна і загалом, оскільки поява таких архітектурних рішень у Києві вже стала тенденцією. І це мене насторожує. У будь-якій цивілізованій країні займаються так званим зонінгом: проводять планувальні роботи в місті, встановлюють обмеження на будівництво в певній «точці» (до речі: кажуть, що у Франції висоту нової будівлі, яка може з’явитися в тому чи іншому місці, визначають у сантиметрах, а не кількістю поверхів. — Авт.). Глибоке дослідження території перед початком будівництва (навіть те, як «впишеться» об’єкт у наявне середовище, який вигляд матиме з різних видових точок) закон визначає як норму. Однак сьогодні в містобудівному середовищі ці питання не знаходять розуміння як такі. На вулиці Басейній, на думку багатьох архітекторів, уже сьогодні немає вільних ділянок, центр і без того сильно ущільнений. Звідси — проблеми загазованості та заторів: у районі Бессарабського кварталу нездорова транспортна ситуація існувала і до появи там сучасних об’єктів. Зрозуміло, що нова «висотка» притягне додатковий потік авто. Вже не кажучи про те, що в житлового будинку за нормами має бути прибудинкова територія.
Чув, що на розробку правил детального планування столиці вже виділили кошти. Приємно було почути і позицію нинішнього головного архітектора Василя Присяжнюка: спочатку місто має визначити, в якій точці і що допустиме, а вже потім вписувати в міське середовище нові об’єкти. Проте побоювання, що до введення в дію нових правил ми ще «набудуємо», існує.
Сергій БАБУШКІН, архітектор:
— Наші з покійним Олександром Комаровським майстерні провели в районі Басейної — Республіканського стадіону велику роботу зі створення композиції. Продумували тут усе до дрібниць: детальне планування передбачало навіть перезакладення мереж і колекторів. Домінантою мала стати 65-поверхова будівля біля готелю «Русь», продовжували тему цієї композиції, як ви знаєте, будинком по вулиці Мечникова й іншим — біля торгово-розважального центру поблизу Палацу Спорту. Хтось на Містобудівній раді був «за», хтось висловлював своє обурення, проте остаточне резюме таке: 65 поверхів у будь-якому разі треба врівноважувати, що й були покликані зробити вищезгадані будівлі. Я не погоджуюся з твердженням, що висотки та центр міста — речі несумісні. А згоден із тим, що Києву слід розробляти проект детального планування його територій. Але перший і другий пункти мають один схожий нюанс: не варто забувати, в яких соціально-економічних умовах створюють архітектурні об’єкти. Що можна відповісти тим, хто вважає, що проект, на кшталт нинішнього, спотворює обличчя міста? Хочеться подивитися на те, що противники його реалізації самі вміють робити: тоді все стане на свої місця. Часом здається, що окремі особи керуються заздрістю до тих, хто справді працює.
