Контури «Охматдиту»

Ви готові до переїзду в нову квартиру, валізи зібрано, меблі завантажено в машину, друзі готові допомогти з облаштуванням — не вистачає лише ключів від забудовника, він просить трішки зачекати. Ця побутова ситуація нагадує те, що нині переживає новий корпус Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», будівництво якого за шість років спричинило чимало скандалів. «День» неодноразово писав про перенесення термінів здачі корпусу в експлуатацію. Причина зазвичай одна і та ж — фінансування. То воно є, і роботи ведуться шаленими темпами, то його бракує — відповідно, все «зависає».

Днями Кабінет Міністрів затвердив введення в експлуатацію першої черги нового лікувально-діагностичного корпусу «Охматдиту». Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав Міністерство охорони здоров’я разом із новим керівником установи за два-три місяці повноцінно запустити його в роботу. Тобто до початку прийому пацієнтів ще треба почекати.

КОЖНЕ ПРИМІЩЕННЯ ПРИЙМАЄ КОМІСІЯ

Загальна площа першого пускового комплексу — 26 тисяч квадратних метрів. До нього входять три блоки з сучасними діагностично-лікувальними та лабораторними приміщеннями. Як ідеться на сайті МОЗ, тут працюватиме лінійний прискорювач, комп’ютерний томограф, тримодальна система ОФЕТ-ПЕТ-КТ і МРТ. Також тут відкриють відділення променевої терапії, трансфузіології та радіоізотопної діагностики. У новому лікувально-діагностичному центрі лікарі «Охматдиту» зможуть проводити вдвічі більше складних операцій і прийняти в півтора разу більше дітей, яким потрібне комплексне лікування, додають у міністерстві.

Другий пусковий корпус Володимир Гройсман обіцяє відкрити наприкінці 2018 року. Для його добудови в проекті бюджету на наступний рік передбачено майже один мільярд гривень. При цьому здати весь діагностичний корпус в експлуатацію прем’єр обіцяв ще влітку, а вже в листопаді — грудні він мав приймати перших пацієнтів.

Та облаштування першого пускового корпусу почалося лише наприкінці листопада. У Мінохоронздоров’я тоді розповідали, як до корпусу завозяться меблі: «Розвантажили першу вантажівку з десяти запланованих. Привезли шафи, столи, кушетки та спеціалізовані візки для маніпуляційних кабінетів. Будівельники вже завершують косметичний ремонт, монтують витяжку. Приймати кожну кімнату та кабінет буде відповідна комісія фахівців: вони детально оцінять виконані роботи та прийматимуть кожне приміщення майбутнього діагностично-лікувального центру окремо».

БІЗНЕСУ БРАКУЄ МОТИВАЦІЇ

У фініш за планом вірить в. о. директора держпідприємства «Укрмедпроектбуд» Богдан Боруховський. Власне, «Укрмедпроектбуд» керує та відповідає за будівельні та опоряджувальні роботи. Богдан Боруховський звертає увагу, що не варто плутати поняття «введення в експлуатацію» та «відкриття лікарні». «Це — різні процеси. Коли люди чують про введення в експлуатацію, одразу уявляють, що завтра туди прийдуть діти та почнуть лікування. Це не так. Місяці три ще потрібно, щоб запустити сам процес, у великій мірі це залежить від наших закупівель», — додає Богдан Боруховський.

А з тендерами — проблема. Приміром, спочатку закуповувалося медичне обладнання, тоді як потреба була в інженерному, для перекриття даху. Зараз ситуація теж неоднозначна. Частина торгів завершена, а частина досі не відбулася.

Богдан Боруховський перераховує причини, чому тендери часто зриваються: «Фінансування цього об’єкта відбувається в особливому порядку, достатньо складному для підприємців, бо вони повинні відкривати рахунки в казначействі. Також є низка обмежуючих факторів, які просто ускладнюють роботу. В багатьох немає сильної мотивації, бо тут не можна отримати надприбутки. І в нас доволі складні технічні завдання. Але для кожного тендера — причини різні. Часто виходить, що на одну процедуру тендери проводяться тричі. Проте більшість торгів все-таки проведено. Частина з них перейде на наступний рік. От не відбувся тендер на добудову другого пускового корпусу площею 67 тисяч квадратних метрів. Очікувана вартість торгів була близько мільярда гривень. Те, що тендер не відбувся, безумовно, є поганим знаком. Ми хотіли розпочати роботи тут цього року, але не встигнемо».

ПРОРИВ ПІСЛЯ ЗАСТОЮ

Також Богдан Боруховський нагадав, що будівництво активно відновилося наприкінці минулого року. «Передусім нашим завданням було змонтувати обладнання, придбане 2012 року, — продовжує він. — Зокрема, йшлося про важливий лінійний прискорювач, яких в Україні чотири-п’ять штук. Ми його встановили в березні. Потім почалися активні будівельні роботи, були місяці, коли на будмайданчику працювало до 500 робочих. Ми зробили основну роботу. У липні — серпні почалися закупівлі медичного обладнання та інфраструктурного оснащення. Це сервери, датчики, меблі, тобто все, що потрібно для роботи».

Колишній керівник ДП «Укрмедпроектбуд» Дмитро Шутовський раніше розповідав «Дню», що уряд має всі можливості добудувати та відкрити новий корпус «Охматдиту» в найкоротші терміни. За політичної волі та бажання. Поки Богдан Боруховський утримується від таких коментарів, але розповів, що прийшов на цю посаду з бізнесу, не мав досвіду управління державним підприємством і роботи з бюджетними коштами. Попри це, настрій бойовий та оптимістичний, адже за рік вдалося зробити те, чого не було зроблено за останні п’ять років. Та й сама тема «Охматдиту» як для попереднього керівника, так і для нинішнього — болюча. Саме їхня команда має виправдати сподівання мільйонів українців, що новий корпус перетвориться з довгобуду на лікарню, де рятують дитячі життя.