Коротко / СУСПІЛЬСТВО

На курортний Азов ідуть інвестори

Останнім часом українські курорти відкрили своє «друге» дихання: в унікальні куточки природи приходять інвестори і розвивають інфраструктуру. Наприклад, Кирилівка Запорізької області. Селище відоме своїми білими пляжами, колір яким дає дрібний черепашник, і двома косами — Пересипом і Федоткою. У селищі немає промислових підприємств, практично все населення селища в 3,5 тисячі осіб працює на базах відпочинку, яких тут налічується понад 400. За літній період 2011 року Кирилівку відвідало близько одного мільйона туристів. Про це повідомив журналістам у понеділок міський голова цього селища Іван Малєєв. «Така підвищена увага до Кирилівки пояснюється просто, адже у нас найчистіша вода на всьому узбережжі, — пояснює Іван Малєєв. — У нас немає ніякої промисловості, а санстанція селища регулярно бере проби води і впевнено констатує її безпеку. Влітку 2012 року ми чекаємо на відпочинок усіх, хто любить, цінує Азовське море і піклується про своє здоров’я». При цьому в мерії зазначили, що неофіційна кількість туристів у сезоні-2011 дещо більша, адже офіційна цифра не враховує «неорганізованих» гостей, яких приймав приватний сектор селища. «Як правило, це приблизно 200 тис. чоловік», — зазначив представник мерії Кирилівки. Як повідомили в мерії, туристи можуть оздоровитися в місцевому санаторії «Кирилівка», 14 дитячих оздоровчих центрах, 400 базах відпочинку і пансіонатах. Крім того, до інфраструктури курорту входить найбільший в Україні аквапарк — «Острів Скарбів» біля Федотової коси. «Розвивати інфраструктуру цього селища дуже важливо, і разом з міською владою ми робимо це системно і грамотно, — говорить співзасновник аквапарку «Острів Скарбів», один з інвесторів Кирилівки Тарас Чекурда. — Для рівня розваг від початку встановлено дуже високу планку — якщо вже впроваджувати модні новинки туристичного сервісу в Кирилівці, то необхідно орієнтуватися на європейський і світовий досвід роботи подібних об’єктів», повідомляє Алевтина БЕЛЕЦЬКА.

На лікування дітей, хворих на туберкульоз, не вистачає коштів

В Arena Entertainment Всеукраїнська Організація Здоров’я провела благодійний вечір «Діти — наше майбутнє», який пройшов у рамках соціального проекту «Допомога дітям — вклад у майбутнє». Мета — зібрати кошти для купівлі медичного обладнання для дитячого туберкульозного санаторію «Новостав». Щомісяця тут лікуються 100—120 дітей із бронхо-легеневою патологією та тубінфікованих, але цей лікувально-оздоровчий заклад не має сьогодні достатньо коштів для повного забезпечення медикаментами та їжею. Як зазначила лікар-лаборант санаторію «Новостав» Коржова Валентина, за нормою на харчування однієї дитини має бути виділено 35 грн. на добу. Санаторій має тільки 11. При цьому переважна більшість дітей — це діти з малозабезпечених сімей, діти-сироти. Слід нагадати, що в Україні епідемія туберкульозу перейшла в категорію національної проблеми, оскільки стала важкокерованою. Сьогодні цією хворобою охоплено близько 700 тис. осіб, із яких 600 тис. перебувають на диспансерному обліку, в тому числі 142 тис. — з відкритою формою туберкульозу. Офіційно кількість туберкульозних хворих перевищила 1% населення, однак експерти не без підстав уважають, що реальна кількість хворих значно відрізняється від даних офіційної статистики. Щорічно кількість хворих збільшується на 40 тис., помирає 10 тис. щорічно, повідомляє Марина КАМНЄВА.

Українці хочуть бачити в політиці більше жінок

Близько 75% українських жінок бажають голосувати за представниць своєї статі. Ця цифра порівняно з 2005 роком зросла втричі. Наразі назрів «голод» на жінок-політиків, які нині могли б оновити політичну еліту України. Про це йдеться у висновках дослідження, проведеного Центром перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національної академії наук України, повідомляє «Радіо Свобода». Загалом недостатнє використання потенціалу жінок у структурах влади відмічає майже 70% опитаних жінок та 50% опитаних чоловіків. «Згідно з останніми дослідженнями, серед українців побутує думка, що, лише об’єднавшись, жінки зможуть досягти влади», — говорить Леонід Ільчук, директор Центру перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАНУ. «Жіночим партіям на вибори до Верховної Ради України необхідно об’єднуватися, — зауважує дослідник. — Більшість респондентів, близько 40%, вважає, що жіночим партіям необхідно об’єднуватися в єдиний блок жіночих партій. У нас є ж Партія регіонів, яка об’єднана в єдиний блок. Так і жіночі партії: «Солідарність жінок України», «Жінки за майбутнє» — їх (потрібно) об’єднати в єдиний блок», — наголошує Леонід Ільчук. Іншим шляхом може стати зміна виборчого законодавства, яка б дала змогу жінкам отримати більше місць у парламенті, у чому переконана політолог Оксана Рублюк. «На часі нині є зміна еліт, суспільство хоче бачити зміну облич, тому 30% респондентів підтримують квоти, а входження жінок до влади — близько 30—40%, тобто до Верховної Ради, уряду та владних структур на місцях», — говорить політолог. На думку Оксани Рублюк, в Україні наразі розвивається досить оптимістичний сценарій і розбивається міф про те, що жінки не голосують за жінок. «Можна говорити, що жінки готові голосувати за жінок. І це є приголомшливий висновок цього соціологічного дослідження порівняно з соціологічними дослідженнями, проведеними в 2005 році. Нині близько 75% жінок і близько 30% чоловіків готові підтримати на виборах жінку», — наголошує вона.

Кожний четвертий українець живе в зоні можливого хімічного зараження

12 мільйонів українців мешкають у зонах можливого хімічного зараження від потенційно небезпечних об’єктів, повідомляє УНІАН із посиланням на директора Департаменту пожежної безпеки Державної інспекції техногенної безпеки України МНС Михайла БАЙТАЛИ. «Всього в зонах можливого хімічного зараження від цих об’єктів мешкає близько 12 мільйонів осіб», — сказав М. БАЙТАЛА. За його словами, хімічно небезпечні об’єкти викликають особливе занепокоєння в МНС. «В Україні функціонує 1211 об’єктів промисловості, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 805 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, у тому числі більше 6 тис. тонн хлору, 176 тис. тонн аміаку та понад 623 тис. тонн інших небезпечних хімічних речовин», — сказав М. БАЙТАЛА. Він наголосив, що лише в Києві майже 2/3 території підпадає під можливі негативні наслідки надзвичайних ситуацій на хімічно небезпечних об’єктах. Як повідомив М. БАЙТАЛА, всього в Україні налічується понад 24 тис. потенційно небезпечних об’єктів, з яких 6,5 тис. належать до об’єктів підвищеної небезпеки. При цьому 41% із загальної кількості складають пожежонебезпечні об’єкти, 37% — вибухонебезпечні, 7,9% — хімічно небезпечні, 2,1% — радіаційно небезпечні, 1,85% — гідродинамічно небезпечні, 1,8% — біологічно небезпечні об’єкти. За словами М. БАЙТАЛИ, найбільша кількість небезпечних об’єктів розташована на території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Львівської областей.