Котеджі на... цвинтарі

Живописну зелену місцину поблизу села Ходорів, яка межує із славнозвісними лісами Трахтимирова, багатими на ягоди та дичину, ще називають другою Конча-Заспою. За словами голови садівницького товариства «Дружба-Ходорів» Василя Шевченка, цей край приваблює жителів асфальту цілющим повітрям, можливістю полювання, тим, що розташований в якихось ста кілометрах від Києва та ще близьким сусідством Канівського моря.

— Також ця місцевість славиться своїм історичним минулим, адже в 1943 році під час переправи тут загинуло близько 700 тисяч радянських бійців, яких у цьому місці й поховали. Про жорстокі бої час від часу нагадують нові знахідки: міни, снаряди, гранати, кістки загиблих. Також прямо над Дніпровою кручею розташовані два цвинтарі — православний та іудейський кінця XVIII — початку XX століть. Але от біда, з 1984 року тут почали відбуватися зсуви грунту, а отже й руйнування берега: протягом останніх 20 років він обвалився на 150 метрів, й поховання частково потрапили у води річки, — розповідає Василь Шевченко.

Аби укріпити берег (насамперед для того, щоб у воду не змило сади і городи) члени садівницького товариства «Дружба-Ходорів» звернулися до Миронівської райдержадміністрації із проханням дозволити взяти у довгострокову оренду прибережну смугу Дніпра для проведення виключно природоохоронних та берегоукріплюючих робіт. Тривале листування із чиновниками, різноманітні комісії — все це довелося пройти садівникам, доки їм дали «добро» на проведення робіт по укріпленню берегової лінії. Але, як вказувалося у відповідному акті, підписаному комісією, яка обстежувала берег, окрім берегоукріплення на згаданій ділянці забороняється будь-яке будівництво. Та, й справді, яка може бути забудова на прибережній смузі!

— Та доки ми ходили по всіх інстанціях, аби дістати дозвіл на укріплення берега, депутати Грушівської сільської ради виділили п’ять гектарів берегової лінії громадській організації ТІЗ «АКВА-МК» під будівництво житлових будинків. Проте, найбільш цікаве тут те, що згадана земельна ділянка, яку віддали забудовникам, існує хіба що на старій карті, насправді ж значну її частину давно змило водою. Таким чином, якщо забудовники відступлять 100 метрів від берегової лінії, то вони потраплять прямо у ліси Трахтимирівського заказника, — підкреслив Василь Шевченко.

Завідувачку відділу краєзнавства Олену Бреяк рішення грушівських депутатів про землевідведення дуже здивувало.

— Цю земельну ділянку фактично виділили на території двох цвинтарів. Окрім цього, обстеження наших археологів підтвердили, що тут знаходяться городища та поселення II— I тисячоліть та VII—VI століть до нашої ери та XI —XIII століть нашої ери. Згідно із чинним законодавством, на місці розташування пам’яток культурної спадщини будь-яке будівництво заборонене, — повідомила пані Олена.

Задум збудувати котеджі на місці єврейського цвинтаря викликав обурення у головного рабина України Моше Реувена Асмана та президента Єврейського фонду України Олександра Фельдмана, які звернулися до миронівських чиновників та правоохоронців з вимогою вжити заходів для відміни рішення про землевідведення. Рішуче виступив проти забудови й головний санітарний лікар Миронівського району Олександр Чепурний. Він стверджує, що, окрім як на території цвинтарів, там будувати житло ніде. Але, якщо не укріпити берег, то поховання будуть обвалюватися в Дніпро, що може створювати реальну санітарно-епідеміологічну загрозу, адже таким чином у воду можуть потрапити й холерні та чумні ембріони.

Чому сільська рада вирішила дозволити забудову на цвинтарях, голова Грушівської сільської ради Катерина Сіненко кореспонденту «Дня» так і не пояснила. З офіційного листа до нашої редакції, підписаного сільською головою, стало відомо лише те, що керівника «АКВА- МК» попереджено про те, що будівельні роботи можна проводити після археологічного дослідження території та погодження з відповідними службами.

— На мою думку, у Ходорові нині відбувається щось на зразок «Еліта-Центру» в Києві. Як мені відомо, фірма вже шукає покупців на земельну ділянку, виділену їй сільською радою. А, коли ті виявлять, що тут будувати не можна, буде вже пізно й гроші їм ніхто не поверне, — вважає Василь Шевченко.

Головний спеціаліст-консультант інституту «Укрводпроект» Віталій Михайловський стверджує, що будівельні роботи на ділянці в межах села Ходорів неможливі, тому що ця територія потрапляє у водоохоронну смугу (якщо річка має схили, то така смуга становить 200 метрів). Тому важко зрозуміти, якими міркуваннями користувалися грушівські депутати, коли віддавали під забудову схили Дніпра, яких до того ж фактично вже й не існує. Голова садівницького товариства «Дружба-Ходорів» Василь Шевченко сподівається, що, можливо, відповідь на це запитання дасть прокуратура, куди звернулися садівники.