Країна, застрахована на 10 відсотків
Пам’ятається, ще за радянських часів тоді ще радянські батьки справно платили Держстраху щомісячні внески, щоб з настанням повноліття їхні чада отримали свої 1000 карбованців (на ті часи пристойна сума). А потім усе пішло навскіс і виявилося, що отримати ці гроші вже не судилося. Але з розвалом СРСР страхування як таке не зникло. Та й не могло, адже в усьому цивілізованому світі страхування було, є і буде. Але його можливості за українських умов не використовуються на повну силу. Про це говорили учасники «круглого столу», наводячи наступні цифри: на частку національного страхового ринку України сьогодні припадає лише 0,05% обсягу страхових послуг від тих, що пропонуються в Європі. Якщо страхові платежі в Німеччині щорічно становлять $137 млрд., у Польщі — $3,7 млрд., у Росії — $6,3 млрд., то в Україні тільки $219 млн. Загалом рівень розвитку страхового ринку в Україні становить не більше за 10% ризиків, тоді як у більшості розвинених країн — не менше за 90—95%. Сьогодні в Україні страхові платежі з усіх видів страхування з розрахунку на одного мешканця становлять 19 грн. на рік, а в розвинених країнах — понад $1 тис. Можна ще довго наводити подібні цифри, що свідчать про плачевний стан українського страхування. Світовий досвід переконує в тому, що гарантована система захисту майнових прав і інтересів власників, підтримка соціальної стабільності в суспільстві, економічної безпеки держави неможливі без ефективного функціонування ринку страхових послуг. Тобто страхування — це об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки. А тому Україна, котра бажає не тільки називатися, а й бути ринковою державою, не має права не розв’язати це завдання.
Які проблеми стоять сьогодні перед українськими страхувальниками? Яка потреба в страхуванні в українських громадян?
Вадим ЗАГРЕБНИЙ, голова правління АТ «Українська транспортна страхова компанія» (UTІСО):
— Сьогодні є декілька чинників, що впливають на стан українського ринку страхування. Це, передусім, економічне й зовнішньоекономічне становище України, фактичне падіння прибутків підприємців усіх рівнів, невисокі доходи населення, збільшення взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності всередині України, стан і динаміка національної грошової одиниці, податкова політика всередині країни, що приводить до «тінізації економіки». Свою «лепту» вносять і недосконалість страхового законодавства, порушення навіть чинних законодавчих норм, несумлінна конкуренція між компаніями, монополізм. На жаль, ті компанії, котрі протягом усього життя були монополістами, виглядають як діти, котрі діють за принципом: «Спочатку з’їм чужі цукерки, а потім свої». Існує також проблема знецінення страхових полісів. Але навіть за умов інфляції та нестабільної гривні цю проблему можна вирішити. Для цього потрібно дозволити страхувальникам формувати резерви у валюті. У новому законі, який зараз проходить друге читання у Верховній Раді, є це положення, але чи буде воно прийнято, важко сказати. Нам, страхувальникам, доводиться констатувати факт, що в двох найважливіших державних документах — посланні Президента і програмі уряду — абсолютно не відображені заходи, пов’язані з розвитком страхування в Україні. У нас навіть немає класифікації страхової діяльності в реєстрі Мінстатистики. Ось ставлення держави до проблеми!
Олександр СОСИС, генеральний директор УАСК «АСКА»:
— Біда полягає в тому, що сьогодні в суспільстві немає усвідомлення значущості страхування. Галузі страхування начебто не існує. Але вона є й динамічно розвивається. Хочу запитати, навіщо державі маса проблем, які можна перекласти на комерційне страхування? Державі не потрібно нічого вигадувати, страховий ринок працює. Необхідно просто гармонізувати страхове законодавство й дати працювати страховим компаніям.
Страхування — це потреба, як і всі потреби людини. Але сьогодні в більшої частини українських громадян просто немає коштів її оплатити. Із зростанням добробуту людей потреба в страхуванні зростатиме. Це дуже динамічний сегмент ринку, зростання страхових платежів щорічно збільшується на 40—50%. Зростання ринку страхування — це неминуче явище, досить подивитися на наших найближчих сусідів: Польщу, Чехію, Угорщину.
