Ласкаво просимо чи...?

В Україні — майже 21 тисяча офіційно зареєстрованих переселенців з анексованого Криму. На думку дослідників, від переселенців з Донбасу їх відрізняє мотив переїзду — свідома проукраїнська позиція. Соціологічний центр «Сфера» провів фокус-опитування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із Криму у Києві, Львові та Херсоні на предмет адаптації та соціальної інтеграції. Дослідники з’ясували, що практично всі стикнулися з проблемами пошуку житла та роботи. Досі ці питання у багатьох залишаються невирішеними.

Також вихідці з Криму вважають приниженням довідку переселенця, яку постійно треба носити із собою, оскільки один паспорт із кримською реєстрацією державні служби ігнорують. Ще одна тенденція: опитані свідчать, що все більше їхніх знайомих, які нині живуть у Криму, висловлюються за переїзд на материк. Проте їх відлякують митарства, з якими можуть тут стикнутися. 

— Абсолютна більшість опитаних людей говорить про те, що вони виїхали з Криму через проукраїнську позицію: не захотіли жити в умовах нетерпимості до українського, через свою активну діяльність та через побоювання за своє життя, — каже керівник соціологічної служби «Сфера» Олександр Шульга. — Всі опитані наголошували, що довідка ВПО дуже ускладнює життя, бо обмежує громадянські права. Друге питання: на найближчих виборах ВПО із Криму не зможуть проголосувати там, де вони зареєстровані, хоча й хочуть брати участь у житті громад, в яких живуть. Наступні питання — житло і робота: майже ніхто не міг назвати позитивного досвіду вирішення. Бо житло, що надано державою, було тимчасовим: людей поселили на кілька місяців в пансіонатах чи готелях. Більшість переселенців кажуть, що навіть не чекали від держави допомоги в отриманні робочого місця, а тим, хто звернувся, запропонований варіант не підійшов за освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Позитивом майже всі переселенці назвали сприяння держави у влаштування дітей до навчальних закладів (від садків до вишів). Складнощі виникали в містах-мільйонниках, але їх вдавалося вирішувати. Також переселенці з Криму кажуть, що їхні знайомі, які живуть в Криму, почали змінювати думку і починають зондувати грунт — чи можна переїхати на материкову Україну. Але не роблять цього, бо бачать всі проблеми, які на них чекають. Проте правозахисники вважають, що це не може бути однозначним плюсом — бажання виїхати, хоча громадян можна зрозуміти. Глобально потрібно боротися за те, щоб Крим повернути державі.

— Анексія Криму почалася десятки років тому, це не військове захоплення, а психологічне, коли людям промивали мізки брехливою інформацією. Тому зараз ми повинні на всіх рівнях вивчати ситуацію та шукати спільну мову з жителями Криму. Це — основне, — вважає голова підкомітету Верховної Ради України з питань ВПО Георгій Логвинський. — Ми активно працюємо на міжнародному рівні для захисту кримчан: створили польову місію в Криму, продовжуємо направляти європейських політиків в Росію.