«Люди зносять паркан, бо влада не працює»
У міста є безліч можливостей зупинити забудову гірки Крістера — стверджують активісти, але реальний спротив демонструє лише громада
Мешканці Виноградаря складають графіки чергування біля паркану на вулиці Вишгородській, 47-ж. Громадяни готові до будь-яких методів спротиву, навіть фізично зупиняти будівельну техніку, щоб не допустити початку будівництва на Крістеровій гірці.
«Злобудівники» знову прийшли в наш парк, поставили паркан, нагнали тітушні, беркутні та іншої сволоти. Вони знову збираються рити і заливати бетон... Ці шулери змінили назви компаній, взяли новий дозвіл (як завжди з порушеннями). Правила благоустрою Києва передбачають чіткий перелік документів, на підставі яких видається картка на порушення благоустрою. В переліку документів, зазначених у виданій картці, відсутні будгенплан і план благоустрою», — зазначали ініціатори акції протесту, організованій кілька тижнів тому на гірці Крістера.
Громадськість паркан знесла, а тепер сторожує територію, щоби забудовник знову не встановив огорожу. На жаль, це звична для Києва ситуація: небайдужі громадяни відстоюють цінну для усього міста територію, а влада робить вигляд, що тримає ситуацію під контролем.
ТРИ ДОГОВОРИ — І ВСІ З ПОРУШЕННЯМИ
Та й схема отримання землі теж не нова. Спочатку землю отримало в оренду ТОВ «Київське будівельне підприємство №3». У 2007 році Київрада проголосувала «за» надання в оренду земельної ділянки площею трохи більше ніж один гектар на Вишгородській, 47-ж. Це якраз територія зеленої зони — гірки Крістера. Ще тоді депутати змінили цільове призначення землі — для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об’єктами соціально-громадського призначення. В планах також був підземний паркінг. Хоча за генеральним планом міста це зелені зони, призначені для загального користування.
Оренда землі надавалася на п’ять років. Замість того, щоби не поновлювати угоду, 2012 року Київрада ще раз підписала договір оренди ділянки терміном на п’ять років. Разом з тим було змінено орендаря — з ТОВ «Київське будівельне підприємство №3» на ТОВ «Будінвест КМ».
Однак поновлений договір оренди не набув юридичної чинності, вважає активіст та юрист Георгій МОГИЛЬНИЙ. Він пояснює: щоби договір оренди вважався подовженим, місту треба було упродовж місяця підписати додаткову угоду з орендарем, чого не було зроблено. «Таким чином договір не може бути подовжено, тим паче забудовник не платив податків за землю. Потім Київрада у 2014—2015 роках нібито розглядала рішення про розірвання договору. Голова земельної комісії Олександр Міщенко спочатку сам наполягав, щоб це питання було включено в порядок денний, пропонували розірвати договір, який так і не було укладено. Потім Міщенко змінив риторику і більше не просив ставити це питання до порядку денного Київради», — додає Могильний.
Чому не можна будувати на гірці Крістера, здається, зрозуміло без зайвих аргументів. Якщо це зелена зона, затверджена чинним генпланом столиці, іншого не має й бути. Якщо аналізувати дозвільні документи в орендарів землі, то їх не густо. Так, на сайті департаменту містобудування та архітектури КМДА з наявних документів, що дозволяли б будівельні роботи на Вишгородській, 47-ж, є лише повідомлення про початок виконання підготовчих робіт.
Попри це, 2017 року Київрада, вже за каденції мера Віталія Кличка, втретє поновлює договір оренди до 2022 року з новим орендарем. Георгій Могильний звертає увагу, що це рішення було прийнято одноосібно мером, без погоджень на сесії Київради і без погоджень на профільних комісіях. За основу було взяте старе рішення 2012 року про продовження оренди землі.
«Це порушує Генплан, зелені зони віддаються під житло, новий договір проводився без конкурсу, немає затвердженого детального плану території, тобто існує цілий набір порушень. Після підписання нового договору видаються нові містобудівні умови та обмеження — вони видані одразу на забудову житлових будинків, хоча за Генпланом це зелена зона. Ніхто навіть не шифрувався», — додає активіст.
«НІХТО НІЧОГО НЕ БУДЕ РОБИТИ БЕЗ ТИСКУ ГРОМАДИ»
Тепер Віталій Кличко запевняє громаду, що вбереже гірку Крістера від знищення. На найближчій сесії Київради буде винесено проєкт рішення про розірвання договору оренди з забудовником. Спочатку засідання планувалося на 5 грудня, та в мерії його перенесли на невизначений термін. Саму ідею розірвання сумнівного договору експерти вважають пасткою. Мер обіцяє розірвати договір оренди, укладений 2017 року. Та юридично немає підстав для його скасування, наприклад, причиною могло б бути незавершене будівництво. Оскільки його, на щастя, ще не існує, в суді забудовник легко зможе скасувати рішення Київради про розірвання договору.
«Під виглядом доброї справи Кличко дає можливість це все легалізувати через суд, крім цього, суд ще й закріпить за забудовником право на оренду. Ніхто нічого не буде робити, якщо не буде тиску громади. Це свого роду класичний приклад для Києва, коли люди виходять і зносять паркан, бо влада бездіє», — вважає Георгій Могильний.
Щоб справді вберегти гірку Крістера від забудови, не треба, як кажуть, вигадувати велосипед. У міста та контролюючих органів є всі необхідні важелі впливу. Як пояснює Георгій Могильний, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скасувати містобудівні умови та обмеження, видані забудовнику. Адже є порушення генерального плану міста, коли зелена зона стає зоною житлової забудови.
«Крім цього, Київрада має право заборонити використання земельної ділянки, якщо є, приміром, порушення земельного кодексу, але це повноваження ні разу не використовувалося. Є ще один механізм — застосувати порядок боротьби з незаконними забудовами, прийнятий перед останніми виборами в Київраду, — зауважує Георгій Могильний. — Відповідно до цього порядку, департамент благоустрою і районні держадміністрації повинні за свій рахунок встановити паркан, щоб заблокувати забудовнику доступ до території, доки тривають розбірки в судах тощо. Цей порядок ухвалений при Кличку і ним же підписаний. Ще один орган, який може зупинити будівництво, — прокуратура та НАБУ, вони можуть притягнути до відповідальності Кличка за підписаний одноосібно договір оренди».
Доки точаться юридичні бої за гірку Крістера, зелена зона вже зазнала шкоди. 2009 року забудовник зрубав приблизно 400 дерев. Ще 300 було зрубано два роки тому якраз перед новорічними святами, коли, по суті, гірку не було кому обороняти. Історична місцина поволі втрачає свій шарм. У ХІХ столітті саме тут висаджував розкішні сади німецький фермер Вільгельм Готліб Крістер, за що Київ отримав славу міста-саду.
