Махiнацiї з Сінним ринком
Суд заборонив будь-яке будівництво на території пам’ятки архітектури, але інвестор поки ігнорує це рішення
Проданий понад десять років тому за вісім гривень (!) Сінний ринок, потім зруйнований вщент, сьогодні претендує, на жаль, не на відновлення, а на забудову 14-ма хмарочосами висотою від семи до 14 поверхів. Вражають не лише заплановані масштаби забудови, а й сума, за яку місто віддало ринок на поталу інвесторам. Інформація спливла під час розгляду у Голосіївському районному суді міста Києва позову від Національної прокуратури міста Києва. Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом службової недбалості якраз через продаж землі у центрі міста явно не за ринковими цінами. Тож у вересні цього року суд наклав арешт із забороною відчуження на земельну ділянку колишнього ринку. Таким чином, будувати тут тепер заборонено.
ВІСІМ ГРИВЕНЬ — ЗАМІСТЬ 50 МІЛЬЙОНІВ
Чому місто так дешево продало ринок, котрий до знесення був пам’яткою архітектури? Нагадаємо, 2004 року за рішенням Київради ТОВ «Фірма «Ферро» та ТОВ «Сінний ринок» отримали в оренду на десять років земельну ділянку на вулиці Бульварно-Кудрявська, 17, щоб звести торгово-офісно-житловий центр з підземним паркінгом, а існуючі будівлі знести, що і зробили. А в грудні 2007 року між Київською міською держадміністрацією та фірмою «Ферро» було укладено угоду про сплату авансового внеску за рахунок оплати вартості земельної ділянки. Після цього компанія-орендар ініціювала судові процеси і передала право на земельну ділянку іншій компанії — ТОВ «Орест». Новий орендар уклав з містом угоду, за якою земля була остаточно відчужена всього за 7,9 гривні! За нормативною оцінкою вартість цієї земельної ділянки на той час складала понад 50 мільйонів гривень.
1983 РІК / ФОТО СЕРГІЯ ПЯТЕРИКОВА
Так припинило існування унікальне місце торгівлі у столиці. Згодом земля переходила від одного інвестора до іншого. За даними ЗМІ, нині вона належить компанії Solid Blue Assets Limited, зареєстрованій в Англії. Влітку цього року підприємство «Київміськбуд» почало виконувати тут будівельні роботи як підрядник, обіцяючи громаді показати остаточний проект згодом. Обіцянка так і лишилась порожніми словами, а нещодавно президент «Київміськбуду» Ігор Кушнір під час сесії Київради на пряме запитання депутатів, що будують на місці Сінного ринку, зауважив, що ніякого відношення до цього об’єкту підприємство не має.
ПОВЕРНУТИ ТЕРИТОРІЮ ГРОМАДІ
Дивно, але місцеві жителі стверджують, що компанія працює тут і вдень, і вночі, навіть у вихідні та святкові дні. Підтвердити це можуть заявами до поліції, яку викликали неодноразово, щоб підприємство зупинило будівництво. Проте будівельників не спиняє навіть нове рішення суду. Між іншим, перший заступник голови постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування Роман Марченко, котрий і повідомив громадськості про судове рішення, підготував проект позову, щоб визнати недійсним договір купівлі-продажу землі, а ділянку під Сінним ринком повернути Києву.
«Наразі земля Сінного ринку розділена на три ділянки з новими адресами: вулиця Бульварно-Кудрявська, 15А, вулиця Олеся Гончара, 38Б та 48/2. По кожній з них ведеться окреме кримінальне провадження, — заявляв раніше Роман Марченко. — Десять років тому ця земля незаконно перейшла у приватну власність за значно заниженою ціною, і ми вимагаємо її повернення територіальній громаді».
ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗУПИНИТИ ЗАБУДОВНИКА — ФІЗИЧНИЙ СПРОТИВ
Добре, що частина міських депутатів береться за цю справу. Місцеві жителі готові підтримати будь-які ініціативи щодо припинення забудови. Ігор Карпатов, голова ініціативної групи щодо Сінного ринку, зауважив «Дню», що наразі єдиний спосіб зупинити забудовника та інвестора — фізичний спротив.
«Треба брати рішення суду, викликати поліцію і зупиняти будівництво. Ми, громада, зі свого боку це підтримаємо. А потім із цим рішенням підемо до Київради, щоб там проголосували за припинення будівництва, і притягати до відповідальності винних, — описує план дій Ігор Карпатов. — Загалом нещодавнє рішення суду дуже своєчасне та правильне. Враховуючи, що це центральний історичний ареал, звести тут 14 хмарочосів на двох гектарах, коли на противагу цьому є 27 історичних будинків із охоронними номерами, — це порушення Генплану, рішення Київради, правил для зони забудови першої категорії, які дозволяють будувати максимум на дев’ять поверхів».
1972 РІК / ФОТО СЕРГІЯ ПЯТЕРИКОВА
З цього приводу активіст підготував листи-звернення до Міністерства культури та віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка, щоб втрутились у ситуацію. Відповіді ще чекає.
НЕБЕЗПЕЧНЕ СУСІДСТВО ДЛЯ СОФІЇ
Ігор Карпатов акцентує, що зволікати з вирішенням проблеми не можна, адже старі будинки в цій місцині вже відчувають на собі наслідки нового будівництва. «У деяких будинках пішли тріщини — перші з них були ще у 2005 році, коли ламали Сінний ринок, — додає наш співрозмовник. — Тоді й наш будинок на Бульварно-Кудрявській, 15 отримав перші тріщини. Нові з’явились уже 2015 року. «Київміськбуд» обманює, коли каже, що до будівництва непричетний. Компанія намагалася рити траншею у нашому дворі, але контрольна картка видана їм лише на адресу Воровського, 15А. І копати траншею у дворі будинку, який є історичною цінністю, — це злочин. Зараз на Гончара, 38Б зводять будинок, вибудувано три каркаси, на Гончара, 48/2 риють траншею, забивають палі. Все це треба зупиняти».
Активіст розповідає про ще одне порушення з боку інвесторів та забудовників: відповідно до містобудівних умов вони були зобов’язані провести технічну експертизу для усіх 27 історичних будинків. Однак провели фотофіксацію, і то лише для семи споруд. Не слід забувати, що забудова планується неподалік від української святині, пам’ятки ЮНЕСКО, — Софії Київської, на долю якої останнім часом і так випало чимало випробувань через будівельні бізнес-проекти у її буферній зоні. Архітектори наголошують, що будувати на місці Сінного ринку житловий комплекс, торгові центри та паркінг недоречно, це дасть додаткове навантаження на існуючу інфраструктуру.