«Меншість серед більшості: українці Польщі»

25 квітня у Львові обговорювали питання української меншини у Польщі в рамках міжнародного симпозіуму «Меншість серед більшості: українці Польщі», який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

«Питання національних меншин у Європі є одним із найбільш актуальних та гострих у політиці країн ЄС. Ця проблема не оминула нашого західного сусіда – Республіку Польща, де проживає одна з найбільших меншин – українська. На міжнародному симпозіумі ми зібралися, аби у експертно-науковому колі обговорити, яким чином особливості національного і загальноєвропейського законодавства, візова лібералізація, інтенсифікація міграції українців до країн ЄС, зокрема, до Польщі, внутрішньополітична кон’юнктура України та Польщі, зовнішньополітична діяльність наших держав та євроінтеграція впливають на стан і функціонування української меншини у Польщі», – відзначила на початку заходу директор МІОКу Ірина КЛЮЧКОВСЬКА, задавши тон подальшої дискусії у стінах Львівської політехніки.

Доповідачами на симпозіумі були, зокрема, гості, які приїхали з Польщі.

Зокрема доктор Григорій КУПРІЯНОВИЧ, член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, директор Підляського Наукового Інституту, Польща, м. Люблін, у своїй доповіді проаналізував правові норми захисту прав національних меншин у Польщі. Мова йшла про закон «Про національні та етнічні меншини і про регіональну мову», а також про приклад діяльності Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

«Ця Спільна комісія є вдалою спробою вирішувати питання національних меншин. Вона може слугувати елементом системи захисту прав меншин у Республіці Польща. Однак слід відзначити, що це консультаційно-дорадчий орган, який може тільки давати рекомендації. Їхня реалізація передовсім залежить від доброї волі виконавчої влади», – зауважив Григорій Купріянович.

Із Перемишля на симпозіум приїхав Ігор ГОРКІВ, член Головної управи Об’єднання українців Польщі. Він розповів про проблеми функціонування української громади в Польщі, презентувавши звіт за 2017 рік на тему «Українська меншина і мігранти з України в Польщі. Аналіз дискурсу». Перша частина звіту була присвячена питанню історії життя української меншини в Польщі. У другій частині йшлося про проблему знищення місць української пам’яті в Польщі. І заключна третя частина містила системний моніторинг текстів, які містили слова «Україна», «українець», «українка», «українці».

«На жаль, спостерігається певна криза у ставленні поляків до українців. Хоча під час Революції гідності в Україні був великий спалах симпатії до українців з боку польської спільноти. Та це збіглося з початком так званої гібридної війни. У соціальних мережах і загалом інтернет-мережі розпочалася кампанія, спрямована проти українців. Польська держава не помітила цієї проблеми. Як наслідок, згодом негатив і ненависть із просторів інтернету перенеслися на вулиці», – резюмує Ігор Горків.

Аналізуючи ситуацію конкретно в Перемишлі, доповідач відзначив досить високий ріст тамтешніх антиукраїнських настроїв.

«Загалом, ставлення поляків до українців дуже поляризоване. Відповідно до результатів одного соціологічного дослідження, 36% поляків ставляться до українців позитивно, а водночас 30-33% – негативно. Найчастіше Україну негативно згадують в історичному контексті. Зокрема, коли йдеться про події 1943 року на Волині, а також про ставлення української держави до цієї частини історії. Часто негативно українців відзначають в економічній темі, ідентифікуючи українців як мігрантів. Ланцюжок у них складається десь такий: українці – це мігранти; сирійці –мігранти; отож, усі міграти – це погано. У цьому питанні свою цеглинку докладають польські політики, які чинять спротив політиці Європейського Союзу. Мовляв, вони не будуть приймати сирійських біженців, бо вже прихистили мільйон українців. Хоча насправді офіційно десь лише 100 українців отримали статус біженця в Польщі. Загалом, найбільш негативно українців згадують у таких темах, як «історія», «медіа», «політика», «війна». Натомість позитивно українців відзначають у контексті тем «мистецтво», «наука», «релігія», «спорт». Нехай це буде підказками для політиків, де необхідно розставляти акценти під час діалогу», – наголосив член Головної управи Об’єднання українців Польщі Ігор Горків.

Доктор Тереза АСТАМОВИЧ-ЛЕЙК, професор Вармінсько-Мазурського університету, що в польському місті Ольштин, розповіла про дослідження життя української меншини (орієнтовно 70-80 тис. осіб) у Вармінського-Мазурському воєводстві. Підсумовуючи результати дослідження, Тереза Астамович-Лейк, зауважила: «Українська меншина очікує більшої фінансової підтримки від самоврядування воєводства, зважаючи на те, що ця меншина не отримує підтримки від української держави, як наприклад німецька меншина від своєї країни». Хоча водночас було відзначено й українські проекти і заходи в регіоні, які були підтримані органами самоврядування воєводства.

Опісля доповідей розпочалася дискусія за участі запрошених українських експертів і науковців. Обговорюючи тему українців у Польщі, експерти відзначали такі глибинні проблеми, як постімперський синдром поляків і постколоніальний синдром українців.

Акцентувалася увага також на важливості початку системної роботи української держави в контексті питання підтримки своїх національних меншин за кордоном. Зокрема, після пропозиції учасників симпозіуму один із наступних своїх круглів столів МІОК пообіцяв провести на тему політики української держави в питанні власних національних меншин поза межами України.