«Можна було б врятувати кожного шостого загиблого...»
На фронт вирушить перший «Добровільний мобільний шпиталь ім. М. Пирогова». Волонтери-медики надаватимуть першу допомогу просто на передовій
Операційна в причепі: намет із устаткуванням та електрогенератор — на такій базі лікарі провели перші навчання. Дві великі операційні на вантажівках «Урал» ще збираються на ремонтній базі добровольців. Активісти показали, як у мобільній лікарні можуть допомогти людині з вогнепальними пораненнями, зробити рентген та УЗД.
Проект унікальний, бо волонтери адаптують американську систему MASH, мобільних армійських хірургічних госпіталів, до реалій боїв в Україні. Появу такого шпиталю ініціювала Всеукраїнська рада захисту прав і безпеки пацієнтів за підтримки Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики. Командир мобільного госпіталю Максим Циганок розповів: «Маємо пересувний рентген-апарат, ноші, портативний апарат для УЗД, стерилізатори, електростанцію, від якої живляться прилади. Автомобілі, які ми взяли, старі, але їх ретельно відремонтували. Уже можемо проводити найпростіші хірургічні операції, але госпіталь не укомплектовано повністю. Шукаємо спонсорів». Загалом шпиталь коштує 80 мільйонів гривень, волонтери зібрали близько 250 тисяч і мають обладнання на 800 тисяч гривень.
Активісти пильнують, щоб техніка була сучасною. Зокрема пересувний рентген-апарат добровольців одразу оцифровує знімки — це дозволяє обходитися без плівки, рентген можна швидко переслати фахівцям у тилу. Мобільна лікарня розташовуватиметься за 20 — 30 км від зони бойових дій, доставляти постраждалих до неї мають на військовій техніці. Шпиталь розгортається за півгодини, згортається за 40 хвилин.
Лікарі планують виїхати на фронт за декілька тижнів. «Поїдемо в зону АТО протягом листопада, з тим, що є. На передовій критично не вистачає фахових хірургів. Сподіваюся, наступного року зберемо наш шпиталь повністю», — каже Геннадій Друзенко, голова наглядової ради проекту «Перший добровольчий мобільний шпиталь імені Миколи Пирогова». Сьогодні в зоні АТО працюють два мобільні шпиталі від Міністерства оборони. Це — мізер, бо на війні є лише «золота година», щоб врятувати життя пораненого. Операційна мобільного госпіталю добровольців зможе приймати десять людей на годину. Утім, це — проміжна станція, за першої можливості постраждалих необхідно переправляти в стаціонарні умови.
«Із 1000 загиблих у зоні АТО 900 померли до зустрічі з медиками, — наголошує хірург Олександр Лінчевський. — За наявності адекватних аптечок і людей зі спеціальними навичками можна було б врятувати кожного шостого загиблого. Завдяки волонтерам багато військових мають аптечки. Треба вчити бійців користуватися ними, і ще — надавати першу допомогу, потрібні фахівці із тактичної медицини». За спостереженнями Олександра Лінчевського, найчастіше на полі бою гинуть від кровотеч, поранень грудної клітини та порушень прохідності дихальних шляхів.
Зараз іноземні спеціалісти навчають українських волонтерів-лікарів тактичній медицині — тобто наданню допомоги в бойових умовах. Також проводяться заняття для парамедиків — людей, які не є лікарями, але можуть надати першу допомогу. Президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів — Віктор Сердюк — підкреслив: «Працюємо за стандартами НАТО, це — швидкість і організованість. І ще фаховість і вміння використовувати сучасні методи допомоги. Тому, щоб навчання пройшло добре, потрібне якісне обладнання. Курси триватимуть місяць, запрошуємо виключно готових фахівців, які працюють лікарями». У цілому, «Першому добровольчому мобільному шпиталю» потрібно 160 осіб, до проекту вже записалися близько 60 спеціалістів, це — медсестри, анестезіологи, терапевти та інші.
На передовій добровольці отримуватимуть оперативну інформацію від штабу АТО. Ініціатори мобільного шпиталю підписали меморандум із Міністерством оборони щодо координації дій. Завдяки цьому добровольці узгоджуватимуть роботу із госпіталями Міноборони та матимуть актуальні дані щодо боїв. Утім, влада допомагає госпіталю лише інформацією. «Державних грошей у нашому проекті немає. Спочатку хотіли вийти на батальйони в складі Міністерства оборони, а потім вирішили, що швидше реалізуємо ідею самі», — пояснив Геннадій Друзенко.
У мирний час польові медики планують триматися разом. Командир «Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова» Максим Циганок ділиться задумами: «У нас будуть підготовлені інструктори з тактичної медицини, тож проводитимемо тренінги для військових, парамедиків і цивільних».
